Ухвала КАС ВП від 11.08.2019 року у справі №826/7305/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

04 червня 2020 року

Київ

справа №826/7305/17

адміністративне провадження №К/9901/21861/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді - Гімона М.М. (суддя-доповідач),

суддів: Гусака М.Б., Усенко Є.А.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 листопада 2018 року (суддя Арсірій Р.О.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2019 року (головуючий суддя - Безименна Н.В., судді: Аліменко В.О., Кучма А.Ю.) у справі №826/7305/17 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у м. Києві, третя особа - Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк», про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2017 року ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (далі по тексту - відповідач, ГУ ДФС), в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0002571306, №0002581306, №0002591306 від 15 травня 2017 року.

Позов обґрунтовано тим, що сума прощеного (анульованого) йому банком боргу не перевищила курсової різниці, а тому у нього не виник обов`язок щодо подання декларації про майновий стан і доходи за 2015 рік та сплати податків і зборів.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 листопада 2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2019 року, адміністративний позов задоволено.

Вирішуючи спір, суди встановили, що ГУ ДФС проведено документальну позапланову невиїзну перевірку щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доход фізичних осіб та військового збору з отриманого доходу у вигляді додаткового блага платником податків - фізичної особи ОСОБА_1 за період з 1 січня 2015 року по 31 грудня 2015 року, за результатами якої складено акт від 6 квітня 2017 року №46/26-15-13-06-16/ НОМЕР_1 .

Перевіркою встановлено порушення вимог:

- підпункту 49.18.4 пункту 49.18 статті 49, пункту 176.1 статті 176, пункту 179.1 статті 179 ПК України, а саме позивачем не подана декларація про майновий стан і доходи за 2015 рік;

- абзацу «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України, що призвело до заниження податкового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб за 2015 рік на загальну суму 1314549,21 грн;

- підпунктів 1.2, 1.3 пункту 16 підрозділу 10 розділу ХІХ ПК України, що призвело до заниження та не перерахування до бюджету військового збору за 2015 рік в розмірі 98636,87 грн.

На підставі вказаного акта перевірки ГУ ДФС 15 травня 2017 року прийнято податкові повідомлення-рішення:

- №0002571306, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на доходи фізичних осіб на загальну суму 1643186,51 грн (за основним платежем - 1314549,21 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 328637,30 грн);

- №0002581306, яким до позивача застосовано штрафну (фінансову) санкцію у сумі 170 грн;

- №0002591306, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем військовий збір на загальну суму 123296,09 грн (за основним платежем - 98636,87 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 24659,22 грн).

Задовольняючи вимоги адміністративного позову, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що прощена ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованість по кредиту (6575791,06 грн), щодо якої була проведена зміна валюти заборгованості на гривню, не перевищує суму, визначену за правилами підпункту 8 підрозділу 1 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, який поширюється на спірні правовідносини. Відтак, сума прощеного (анульованого) боргу не належить до доходу позивача, який підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб та військовим збором, і у позивача не виник обов`язок з подачі декларації про майновий стан і доходи за 2015 рік.

Не погодившись з судовими рішеннями, ГУ ДФС подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення судів та ухвалити нове про відмову в позові.

На переконання скаржника, суди залишили поза увагою, що ПАТ «Укрсоцбанк» подало податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, в якому відображено нарахований та виплачений дохід за ознакою « 126» на користь ОСОБА_1 в сумі 6575791,06 грн. Наголошено, що кредитором було здійснено анулювання (прощення) основної суми боргу (кредиту), а не суми у розмірі різниці, розрахованої відповідно до пункту 8 підрозділу 1 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України. Крім того, відповідач вважає, що не були дотримані умови для застосування вказаної правової норми, а саме не відбулось зміни валюти зобов`язання.

У поданому відзиві на касаційну скаргу позивач просив залишити її без задоволення, а рішення судів - без змін як законні та обґрунтовані. Наголошено на правомірності посилань судів у спірних правовідносинах на положення пункту 8 підрозділу 1 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України та дотримання усієї сукупності умов для застосування зазначеної правової норми. Помилкове подання ПАТ «Укрсоцбанк» податкової звітності за формою №1ДФ підтверджено листом НБУ від 22 травня 2018 року №60-0006/28124 та рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 22 лютого 2018 року у справі №752/21931/16-ц, яким банк зобов`язано подати уточнюючий податковий розрахунок.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та відзиву на неї, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до пункту 2 розділу ІІ «;Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» ця касаційна скарга розглядається в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом (до 8 лютого 2020 року).

Спірним питанням в межах даної справи є правомірність віднесення ДФС суми прощеної (анульованої) кредитором заборгованості до складу оподаткованого доходу як додаткового блага на підставі абзацу «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України. Вимоги ДФС щодо сплати позивачем військового збору, обрахованого з такої суми, та зобов`язання позичальника відобразити анульовану суму боргу у складі оподаткованого доходу шляхом подачі податкової декларації про майновий стан і доходи за 2015 рік є похідними за своєю суттю, оскільки безпосередньо пов`язані із нарахуванням фіскальним органом оподатковуваного доходу позивача як об`єкту оподаткування військовим збором.