Ухвала КАС ВП від 31.05.2018 року у справі №826/18826/14

ПОСТАНОВА

Іменем України

03 жовтня 2018 року

Київ

справа №826/18826/14

адміністративне провадження №К/9901/10958/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Мороз Л.Л.,

суддів: Бучик А.Ю., Гімона М.М.,

розглянувши у порядку попереднього розгляду у касаційній інстанції адміністративну справу № 826/18826/14

за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 до Кабінету Міністрів України, треті особи: Міністерство праці та соціальної політики України, Пенсійний фонд України, ОСОБА_17, Міністерство фінансів України, про визнання протиправною та скасування Постанови №595, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_6, ОСОБА_9 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 квітня 2016 року, постановлену у складі судді Качура І.А., та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2016 року, постановлену у складі колегії суддів: головуючого судді Карпушової О.В., суддів Губської Л.В., Епель О.В.,

в с т а н о в и в :

У грудні 2014 року ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13,, ОСОБА_14, ОСОБА_16 звернулися до суду з позовом до Кабінету Міністрів України про:

- визнання незаконною та скасування постанови Кабінету Міністрів України №595 від 07.11.2014 "Деякі питання фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей";

- визнання незаконними та скасування п.2 та п.8 Тимчасового порядку фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей, затвердженого вищезазначеною постановою.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 лютого 2015 року, залишеною без змін ухвалами Київського апеляційного адміністративного суду від 2 квітня 2015 року та Вищого адміністративного суду України від 16 жовтня 2015 року, позов задоволено частково.

Визнано незаконним та нечинним з моменту прийняття пункт 2 Тимчасового порядку фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2014 року N595.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

07.04.2015 позивачі - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 звернулись до Окружного адміністративного суду міста Києва в порядку ст.267 КАС України із заявою, у якій просили:

- зобов'язати відповідача - Кабінет Міністрів України подати звіт про виконання постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.02.2015;

- за результатами розгляду поданого звіту винести ухвалу про накладення штрафу на керівника Кабінету Міністрів України, направивши 50 відсотків суми штрафу на користь позивачів, а половину суми штрафу до Державного бюджету України;

- визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови у виконанні постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.02.2015.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 квітня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2016 року, вказану заяву повернуто позивачам.

Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, мотивував своє рішення тим, що ст.267 КАС України встановлено право, а не обов'язок суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, зобов'язати суб'єкта владних повноважень, проти якого ухвалено судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, а також вказав на невідповідність поданої заяви вимогам ч.9 ст.267 КАС України.

Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями позивачі - ОСОБА_1, ОСОБА_6, ОСОБА_9 оскаржили їх в касаційному порядку. У касаційній скарзі просять скасувати ухвали судів першої та апеляційної інстанцій, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Зазначають про невідповідність висновків судів дійсним обставинам справи.

У поданому відзиві Міністерство соціальної політики України просить залишити касаційну скаргу без задоволення.

Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм процесуального права, дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до частини першої статті 267 КАС України (в редакції, чинній до 15.12.2017) суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Указаній нормі кореспондують положення абзацу сьомого пункту 4 частини першої статті 163, абзацу п'ятого пункту 4 частини першої статті 207 КАС України, згідно з якими у резолютивній частині постанови суду першої чи апеляційної може бути встановлений судом строк для подання суб'єктом владних повноважень - відповідачем до суду першої інстанції звіту про виконання постанови, якщо вона вимагає вчинення певних дій.