Ухвала КАС ВП від 02.10.2018 року у справі №823/582/16

ПОСТАНОВА

Іменем України

03 жовтня 2018 року

Київ

справа №823/582/16

адміністративне провадження №К/9901/13591/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Мороз Л.Л.,

суддів: Бучик А.Ю., Гімона М.М.,

розглянувши у порядку попереднього розгляду у касаційній інстанції адміністративну справу №823/582/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Айова» до Тальнівського районного управління юстиції Черкаської області, Тальнівської районної державної адміністрації Черкаської області, треті особи - ОСОБА_1, Товариство з обмеженою відповідальністю «ВП «Імпульс плюс», про визнання протиправним та скасування рішення, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ВП «Імпульс Плюс» на постанову Черкаського окружного адміністративного суду, ухвалену 2 серпня 2016 року суддею Тимошенко В.П., та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду, постановлену 22 вересня 2016 року у складі колегії суддів: головуючого судді Літвіної Н.М., Суддів Ганечко О.М., Коротких А.Ю.,

в с т а н о в и в :

У травні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Айова» звернулось до суду з позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Тальнівського районного управління юстиції Черкаської області від 22.02.2016 індексний номер 28373795, яким проведено державну реєстрацію за Товариством з обмеженою відповідальністю «ВП «Імпульс Плюс» права оренди земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 сільськогосподарського призначення, яка належить ОСОБА_1.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 2 серпня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2016 року, позов задоволено в повному обсязі.

Як встановлено, 25 серпня 2006 року між ТОВ «Айова» (орендар) та ОСОБА_1 (орендодавець) укладено договір оренди землі, за яким орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для сільськогосподарського використання площею 2,40 га (в тому числі рілля 2,40 га), яка знаходиться в адмінмежах Кобриново-Гребельської сільської ради (п.п. 1, 2 Договору). Договір укладено на 10 років (п. 8 Договору).

11 вересня 2006 року договір зареєстрований у Тальнівському районному відділі Черкаської регіональної філії ДП «Центр ДЗК при Державному комітеті України по земельних ресурсах», про що в Державному реєстрі земель вчинено запис №040679300349.

23 серпня 2011 року між орендарем та орендодавцем укладено додатковий договір № 34 до договору оренди, за яким термін дії договору оренди становить 5 років, який обчислюється з моменту державної реєстрації даного додаткового договору. Додатковий договір зареєстрований у відділі Держкомзему у Тальнівському районі Черкаської області 3 грудня 2012 за № 712408364008354.

Зазначені договори оренди достроково не припинялись, недійсними не визнавались.

У період дії зазначеного договору державний реєстратор Тальнівського районного управління юстиції Озюменко О.В. 22 лютого 2016 року прийняла рішення № 28373795 про реєстрацію за ТОВ «ВП «Імпульс плюс» права оренди на вищевказану земельну ділянку на підставі договору оренди від 15 вересня 2015 року №133, укладеному вказаним Товариством з ОСОБА_1

Товариство з обмеженою відповідальністю "Айова" вважаючи такі дії відповідача протиправними, а свої права порушеними, звернулось до суду з даним адміністративним позовом.

Суди у цій справі при прийнятті рішень виходили з того, що реєструючи право оренди на ту ж земельну ділянку за іншою юридичною особою, державний реєстратор не з'ясував наявність та дійсність вже зареєстрованого речового права позивача, не перевірив наявність цього запису про державну реєстрацію. Суди, покликаючись на норми Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду України від 29.09.2015 №21-760а15, дійшли висновку, що державний реєстратор під час проведення державної реєстрації речових прав зобов'язаний перевірити інформацію про наявність або відсутність вже зареєстрованих прав з метою недопущення одночасного існування їх подвійної державної реєстрації.

У касаційній скарзі ТОВ "ВП "Імпульс плюс" заявило вимогу про скасування судових рішень та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права.

Зокрема, заявник зазначає, що державний реєстратор обов'язково перевіряє відомості про нерухоме майно, наявні у Державному реєстрі прав та поданих документах, але, на думку скаржника, вимоги Закону здійснювати перевірку таких відомостей у іншій базі даних не підлягає застосуванню у спірних правовідносинах. Вказує, що відповідач у справі є неналежним, оскільки суб'єктом, який наділений повноваженнями щодо реєстрації права оренди є державний реєстратор, а не Тальнівське районне управління юстиції Черкаської області чи Тальнівська районна державна адміністрація Черкаської області. Відсутність державного реєстратора у справі, на думку скаржника, є підставою для відмови в позові. Звертає увагу, що позивач оскаржує рішення, яке є актом індивідуальної дії, а суд не врахував, що до закінчення дії договору оренди і вчинення дій щодо реалізації переважного права позивачем, неможливо стверджувати про порушення прав позивача.

Слід також зазначити, що у додаткових поясненнях скаржник покликається на те, що суди попередніх інстанцій не врахували, що даний спір не належить до юрисдикції адміністративних судів, оскільки, на його думку, цей спір має не публічний, а приватноправовий характер.

ТОВ "Айова" у поданих запереченнях просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін. Вважає необґрунтованими доводи касаційної скарги щодо порушення судами норм матеріального та процесуального права під час прийняття оскаржуваних рішень.

Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а судових рішень - без змін.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону (частина п'ята статті 6 Закону України від 6 жовтня 1998 року № 161-XIV «Про оренду землі» (далі - Закон № 161-XIV)).