Ухвала КАС ВП від 06.03.2018 року у справі №303/3791/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

03 жовтня 2018 року

Київ

справа №303/3791/17

адміністративне провадження №К/9901/28358/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді (судді-доповідача) - Данилевич Н.А.,

суддів - Бевзенко В.М.,

Шарапи В.М.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 01 лютого 2018 року (головуючий суддя - Старунський Д.М., судді - Багрій В.М., Рибачук А.І.) у справі

за позовом ОСОБА_2

до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Закарпатській області

про визнання незаконною та скасування постанови, -

в с т а н о в и в :

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У липні 2017 року ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2) звернувся до Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області з позовом до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Закарпатській області (далі - Відділ ПВР Управління ДВС ГТУЮ у Закарпатській області) про визнання незаконною та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження №49493469 від 22 лютого 2016 року.

2. В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_2 зазначив, що на виконанні у Відділі ПВР Управління ДВС ГТУЮ у Закарпатській області перебувало виконавче провадження №49493469 щодо примусового виконання виконавчого листа № 2-а/303/23/14, виданого 03 березня 2014 року, який стосувався зобов'язання голови Лалівської сільської ради Мукачівського району Гелмеці Є.В. надати ОСОБА_2 повну інформацію на запит від 28 січня 2013 року. Не зважаючи на те, що рішення суду фактично не виконано, 22 лютого 2016 року головним державним виконавцем було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п.11 ч.1 ст.49 та ст.50 Закону України «Про виконавче провадження».

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

3. Постановою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 18 вересня 2017 року адміністративний позов задоволено, визнано незаконною та скасовано постанову головного державного виконавця Відділу ПВР Управління ДВС ГТУЮ у Закарпатській області Вудмаска М.Ф. про закінчення виконавчого провадження від 22 лютого 2016 року, винесену у виконавчому провадженні ВП № 49493469 з примусового виконання виконавчого листа №2-а/303/23/14, виданого 03 березня 2014 року Мукачівським міськрайонним судом Закарпатської області.

4. Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції зазначив, що розпорядником публічної інформації є орган місцевого самоврядування, тобто Лалівська сільська рада, яку було і зобов'язано надати повну інформацію, що запитувалася згідно інформаційного запиту від 28 січня 2013 року. Законом України «Про виконавче провадження» чітко регламентовано послідовність дій державного виконавця, після вчинення яких такий вправі приймати постанову про закінчення виконавчого провадження. В той же час, приймаючи постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 11 частини 1 статті 49 та відповідно до частини 3 статті 75 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції 1999 року), із вказівкою на те, що виконати рішення без участі боржника неможливо, суд вважає безпідставним та таким, що не ґрунтується на вимогах закону.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

5. Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволені адміністративного позову.

6. Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 01 лютого 2018 року задоволено апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Закарпатській області. Постанову Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 18 вересня 2017 року у справі № 303/3791/17 скасовано та прийнято нову, якою в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 відмовлено.

7. Апеляційний суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволені позову, зазначив, що позивач звернувся з позовом до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Закарпатській області, який не входить до переліку органів державної виконавчої служби, визначеного Законом України «Про державну виконавчу службу», а тому не може виступати в якості відповідача у таких справах. Враховуючи те, що наведений перелік органів державної виконавчої служби є вичерпним і судом першої інстанції за правилами ст.48 КАС України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) заміну первинного відповідача на належного - відповідно державну виконавчу службу України, управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головного управління юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, або, у разі наявності заперечень позивача, залучення вказаного органу як другого відповідача не здійснено, а суд апеляційної інстанції позбавлений можливості провести таку заміну, то відсутні підстави для задоволення позову. При цьому, суд звернув увагу на те, що це не позбавляє позивача права на звернення до суду до належного відповідача за захистом свого порушеного права.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень)

8. ОСОБА_2 у лютому 2018 року звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 01 лютого 2018 року.

9. В касаційній скарзі скаржник, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 01 лютого 2018 року, а справу повернути на новий розгляд до суду першої інстанції із залученням нових відповідачів.