Ухвала КАС ВП від 02.07.2019 року у справі №823/1103/16

ПОСТАНОВА

Іменем України

03 липня 2019 року

Київ

справа №823/1103/16

касаційне провадження №К/9901/13489/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Чиркіна С.М.,

суддів: Єзерова А.А., Саприкіної І.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 25.10.2016 (головуючий суддя: Бужак Н.П., судді: Костюк Л.О., Троян Н.М.) у справі №823/1103/16 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2018 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, в якому просив:

визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, викладене в листі за № 6214/6-16 від 25.07.2016, про відмову у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в адміністративних межах Білозірської сільської ради (за межами населеного пункту) Черкаського району Черкаської області площею 2,0 га кадастровий номер НОМЕР_1 у власність для ведення особистого селянського господарства;

зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області повторно розглянути заяву від 07.07.2016 ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в адміністративних межах Білозірської сільської ради (за межами населеного пункту) Черкаського району Черкаської області площею 2,0 га кадастровий номер НОМЕР_1 у власність для ведення особистого селянського господарства, з урахуванням висновків суду та прийняти відповідне рішення у відповідності до вимог законодавства.

В обґрунтування позовних вимог вказав, що ним у порядку, визначеному ст. 118 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), було подано до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області заяву про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення бажаної земельної ділянки у власність, втім відповідач пропустив місячний строк розгляду заяви, у зв`язку з чим, ОСОБА_1 реалізував право на виготовлення проекту землеустрою за принципом мовчазної згоди. Виготовлений проект землеустрою погоджений у встановленому законом порядку, проведена його обов`язкова державна землевпорядна експертиза та поданий на затвердження відповідачу. Однак відповідач листом №6214/6-16 від 25.07.2016 відмовив у погодженні проекту землеустрою з тих підстав, що рішенням сесії Білозірської сільської ради від 26.11.2015 №3-19/VІІ відмовлено позивачу в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, а також проект землеустрою не містить рішення про надання дозволу на розробку цього проекту землеустрою.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 02.09.2016 адміністративний позов задоволено.

Приймаючи таке рішення, суд першої інстанції виходив з того, що рішенням колегії Держземагентства України №2/1 від 14.10.2014, введеним в дію наказом Держземагентства України №328 від 15.10.2014, обмежено існуючі права громадян на одержання у власність земельних ділянок, а також надано органам державної влади та місцевого самоврядування повноваження, які не передбачені Земельним кодексом України. Відтак, з огляду на те, що позивач подав усі необхідні документи для затвердження проекту землеустрою та надання у власність земельної ділянки, відмова Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, викладена у листі №6214/6-16 від 25.07.2016, є протиправною.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 25.10.2016 постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 02.09.2016 скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходив з того, що відмовляючи позивачу у затвердженні проекту землеустрою, відповідач обґрунтовано врахував рішення сесії Білозірської сільської ради від 26.11.2015 №3-19/VІІ, яким було відмовлено позивачу в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,0 га у власність для ведення особистого селянського господарства в адмінмежах Білогірської сільської ради за межами населеного пункту з підстав, що вказаний масив передбачений для надання учасникам АТО.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, у якій просив Верховний Суд скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 25.10.2016 та залишити в силі постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 02.09.2016. В обґрунтування вимог касаційної скарги вказав, що судом апеляційної інстанції неповно з`ясовані обставини справи, що призвело до скасування законного та обґрунтованого рішення суду першої інстанції. Крім того, зазначив на помилковість висновків суду апеляційної інстанції щодо необхідності врахування на стадії затвердження проекту землеустрою рішення органу місцевого самоврядування, прийнятого з питань надання дозволу на розробку проекту землеустрою.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16.11.2016 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 25.10.2016.

На адресу Вищого адміністративного суду України від Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області надійшли письмові заперечення на касаційну скаргу, у яких відповідач з посиланням на законність та обґрунтованість рішення суду апеляційної інстанції просив суд залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін.

В порядку ст. 31 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), п. 15 Перехідних положень КАС України за результатами автоматизованого розподілу від 14.06.2019 визначений склад суду.

Ухвалою Верховного Суду від 01.07.2019 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до ст. 345 КАС України.

Верховний Суд переглянув оскаржуване судове рішення у межах доводів касаційної скарги, з урахуванням вимог ст. 341 КАС України з`ясував повноту фактичних обставин справи, встановлених судом, перевірив правильність застосування норм матеріального і процесуального права та дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій у межах спірних правовідносин встановлено, що 03.11.2015 позивач звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки державної власності в адміністративних межах Білозірської сільської ради (за межами населеного пункту) Черкаської області площею 2,0 га у власність для ведення особистого селянського господарства. До заяви було додано: копію документа, що посвідчує особу (паспорт); копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера; викопіювання з карти із зазначенням земельної ділянки.

У зв`язку з тим, що у встановлений ст. 118 ЗК України строк позивач не отримав від відповідача рішення за результатом розгляду його звернення, останній скористався правом на замовлення такого проекту самостійно.

На виконання вимог ст. 118 ЗК України позивач 16.12.2015 подав до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області повідомлення про те, що ним замовлено виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки державної власності в адміністративних межах Білозірської сільської ради Черкаського району Черкаської області (за межами населеного пункту) Черкаської області площею 2,0 га у власність для ведення особистого селянського господарства. До повідомлення позивачем додано копію договору №722 від 11.12.2015, укладеного між ним та ДП «Черкаський науково-дослідний інститут землеустрою».

Вказане повідомлення зареєстровано відповідачем 16.12.2015 об 11 год. 56 хв., після чого 16.12.2015 о 12 год. 00 хв. зареєстровано лист відповідача №5800/0/300-15, яким позивачу відмовлено в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою з посиланням на рішення Білозірської сільської ради №3-19/VІІ від 26.11.2015.

Висновком №8-28-0.5-772/15-16 від 03.02.2016 Управління Держгеокадастру у Черкаському районі Черкаської області відмовило позивачу в погодженні проекту землеустрою, посилаючись на відсутність у проекті рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою.