ПОСТАНОВА
Іменем України
03 квітня 2019 року
Київ
справа №638/9697/17
адміністративне провадження №К/9901/30616/18
Верховний Суд у складі суддів Судової палати для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді - Гімона М.М. (суддя-доповідач),
суддів: Анцупової Т.О., Берназюка Я.О., Гриціва М.І., Стародуба О.П., Мороз Л.Л., Коваленко Н.В., Кравчука В.М., Бучик А.Ю.,
розглянувши в порядку письмового провадження справу №638/9697/17 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій (бездіяльності) протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, касаційне провадження у якій відкрито за скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на постанову Дзержинського районного суду м.Харкова від 31 липня 2017 року (головуючий суддя Руднєва О.О.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2017 року (головуючий суддя Бегунц А.О., судді: Старостін В.В., Рєзнікова С.С.),
ВСТАНОВИВ:
У червні 2017 року ОСОБА_1 (надалі також - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного Фонду України в Харківській області (надалі також - відповідач, Головне УПФ), в якому просив:
визнати дії (бездіяльність) Головного УПФ, які полягають у нарахуванні та виплаті пенсії по інвалідності ОСОБА_1 з 14 червня 2016 року з грошового забезпечення без урахування грошової допомоги на оздоровлення, індексації, одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірах зазначених у довідці військової частини А1361 від 12 червня 2017 року №137 - протиправними;
зобов'язати Головне УПФ перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію з 14 червня 2016 року в розмірі обчисленому з 80% грошового забезпечення з урахуванням грошової допомоги на оздоровлення, індексації, одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірах зазначених у довідці військової частини А1361 від 12 червня 2017 р. №137, здійснити виплату суми перерахунку, починаючи з 14 червня 2016 року.
Позовні вимоги обґрунтовано протиправністю не включення Головним УПФ при нарахуванні пенсії позивачу додаткових видів грошового забезпечення, таких як індексація, грошова допомога на оздоровлення, а також одноразова грошова допомога при звільненні, хоча позивач отримував їх за останні 24 місяця перед звільненням та з них утримувався єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Постановою Дзержинського районного суду м.Харкова від 31 липня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2017 року, позов задоволено. Визнано протиправними дії та зобов'язано Головне УПФ перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб» з 14 червня 2016 року в розмірі обчисленому з 80 % грошового забезпечення з урахуванням грошової допомоги на оздоровлення, індексації, одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірах, зазначених у довідці військової частини А1361 від 12 червня 2017 року №137, здійснити виплату суми перерахунку, починаючи з 14 червня 2016 р., подати протягом п'ятнадцяти днів, з дня набрання постановою законної сили, звіт про виконання судового рішення, що передбачено ч. 1 ст. 267 КАС України.
Вирішуючи спір між сторонами, суди встановили, що позивач проходив дійсну військову службу в Збройних Силах України. Головне УПФ протоколом від 03.09.2014 р. призначило позивачу пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб» в розмірі 80% грошового забезпечення без урахування грошової допомоги на оздоровлення, індексації та одноразової грошової допомоги при звільненні які позивач отримував під час служби.
При оформленні документів для призначення пенсії військова частина А 1361 не зазначила в довідці про додаткові види грошового забезпечення відомості про грошову допомогу на оздоровлення, індексацію та одноразову грошову допомогу при звільненні, які позивач отримував під час проходження військової служби та з яких було утримано єдиний соціальний внесок при оформленні документів для призначення пенсії.
Згодом військова частина А 1361 склала нову довідку про додаткові види грошового забезпечення які позивач отримував під час служби. Позивач звернувся до Головного УПФ із заявою від 13 червня 2017 року про перерахунок невірно обчисленої пенсії при призначенні та виплаті пенсії з грошового забезпечення з урахуванням грошової допомоги на оздоровлення, індексації та одноразової грошової допомоги при звільненні розмір яких зазначений у довідці військової частини А 1361 про додаткові види грошового забезпечення від 12 червня 2017 року № 137. До зазначеної заяви додано оригінал нової довідки. Зазначену заяву та нову довідку Головне УПФ отримало 13 червня 2017 року, проте перерахунок пенсії позивачу не здійснило.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, з яким погодився апеляційний суд, що грошова допомога на оздоровлення, індексація та одноразова грошова допомога при звільненні є одноразовими додатковими видами грошового забезпечення, які відповідно до частини другої статті 9 Закону № 2011-ХІІ відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців, а тому мають бути враховані при обчисленні пенсії.
Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанції, Головне УПФ подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просить постанову суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду скасувати та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що у постанові Кабінету Міністрів України від 9 березня 2006 року №268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів», що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин, наведено вичерпний перелік додаткових видів оплати праці, серед яких відсутні ті складові, які позивач просить врахувати для обчислення пенсії. Тому на думку відповідача, підстави для задоволення позову відсутні.
У запереченнях на касаційну скаргу позивач, посилаючись на правильність висновків судів попередніх інстанцій та безпідставність доводів касаційної скарги, просить залишити її без задоволення, а судові рішення без змін. Вказує, що висновки судів відповідають, зокрема, правовій позиції Верховного Суду України, висловленій у постанові від 10 березня 2015 року (справа №21-70а15) щодо застосування у подібних цій справі правовідносинах положень статті 9 та частини третьої статті 43 Закону № 2262-ХІІ.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 26 березня 2019 року справу передано на розгляд палати для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду на підставі статей 346 та 347 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у зв'язку з необхідністю відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 6 та 13 березня 2019 року у справах №522/11262/16-а (провадження № К/9901/18884/18, К/9901/18886/18) та №522/7855/17 (провадження №К/9901/5388/17, № К/9901/5385/17) відповідно, в частині відсутності підстав для включення до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, отриманої військовослужбовцем індексації грошового забезпечення.
У вказаних судових рішеннях, Верховний Суд зробив висновок, що отримана позивачем, зокрема, індексація грошового забезпечення, не включається до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, оскільки така виплата не входить до встановленого ч. 3 ст. 43 Закону № 2262-ХІІ переліку видів грошового забезпечення. Такий висновок обґрунтований також посиланням на постанову Великої Палати Верховного Суду від 6 лютого 2019 року у справі № 522/2738/17, в якій здійснено відступ від правової позиції Верховного Суду України, висловленої у постанові від 10 березня 2015 року (справа №21-70а15) щодо застосування у подібних цій справі правовідносинах положень статті 9 та частини третьої статті 43 Закону № 2262-ХІІ.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та заперечення на неї, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права і дотримання ними норм процесуального права, колегія суддів судової палати вважає, що наявні підстави для відступу від правової позиції Верховного Суду, викладеної у вищевказаних постановах в означеній частині, а касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.
Відповідно до пункту «а» статті 21 Закону №2262-ХІІ пенсії по інвалідності військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом призначаються в таких розмірах: інвалідам війни I групи - 100 процентів, II групи - 80 процентів, III групи - 60 процентів відповідних сум грошового забезпечення (заробітку).
Статтею 23 Закону №2262-ХІІ встановлено, що у разі наявності у інваліда з числа осіб офіцерського складу, прапорщиків і мічманів, військовослужбовців надстрокової служби та військової служби за контрактом, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом вислуги, необхідної для призначення пенсії за вислугу років (пункт "а" статті 12), пенсія по інвалідності може призначатися їм у розмірі пенсії за вислугу років відповідно до вислуги (пункт "а" статті 13).
Отже, розмір пенсії по інвалідності, як і пенсія за вислугу років призначаються у відсотковому значенні від розміру грошового забезпечення.
Частиною першою статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 2011-ХІІ) встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Сервіси для юристів