ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 травня 2023 року
м. Київ
справа № 820/6547/13-а
касаційне провадження № К/9901/36572/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бившевої Л.І.,
суддів: Ханової Р.Ф., Хохуляка В.В.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління ДФС на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15.06.2016 (суддя - Полях Н.А.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.11.2016 (головуючий суддя - Макаренко Я.М., судді - Мінаєва О.М., Шевцова Н.В.) у справі за позовом Дочірнього підприємства «Харківський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління ДФС про скасування податкового повідомлення-рішення,-
УСТАНОВИВ:
Дочірнє підприємство «Харківський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (далі - Підприємство, позивач, платник) звернулося до суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління ДФС (далі - Інспекція, відповідач, контролюючий орган) в якому просило скасувати податкові повідомлення - рішення Інспекції від 24.07.2013 №0000574701, №0000584701, №0000604701.
За результатами роз`єднання в самостійне провадження частини позовних вимог, предметом розгляду у даній справи залишились вимоги про скасування податкового повідомлення - рішення від 24.07.2013 №0000604701.
Обґрунтовуючи вимоги, позивач послався на те, що суми податкового кредиту з податку на додану вартість були сформовані ним по реальним правочинам, що пов`язані із його господарською діяльністю, у тому числі з ТОВ «Автомагістраль». Зазначив, що господарські операції із зазначеним контрагентом фактично відбулася, спричинили зміну активів та зобов`язань Підприємства, а висновки податкового органу, викладені в акті перевірки, базуються лише на припущеннях, не підтверджуються об`єктивними даними і не можуть слугувати підставою для висновків про нереальність господарських операцій між позивачем та вказаним контрагентом, відтак оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте з порушенням норм діючого законодавства України, що є підставою для їх скасування.
Харківський окружний адміністративний суд постановою від 16.12.2014, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.03.2015, позов задовольнив частково: скасував податкове повідомлення-рішення від 24.07.2014 №0000604701 в частині донарахування сум податку на додану вартість внаслідок завищення звичайної ціни при покупці солі всього у розмірі 222802,50 грн та внаслідок завищення податкового кредиту по взаємовідносинам з контрагентами, щодо яких надійшла інформація щодо нереальності господарської діяльності всього у розмірі 348811,50 грн. В іншій частині вимог позов залишено без задоволення.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 23.03.2016 судові рішення попередніх інстанцій скасував в частині відмови в задоволенні позову про скасування податкового повідомлення - рішення від 24.07.2014 №0000604701 щодо завищення податкового кредиту внаслідок завищення витрат на поточний ремонт дороги у розмірі 3137262 грн, в тому числі: за основним платежем у сумі 2091508,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 1045754,00 грн. Справу у зазначеній частині направив на новий розгляд до суду першої інстанції.
Направляючи справу на новий розгляд, суд касаційної інстанції зазначив про передчасність висновків судів попередніх інстанцій у даній справі з підстав того, що в рамках розгляду іншої справи про визнання нечинною та скасування вимоги, правильність висновків, викладених в акті перевірки, які слугували підставою для прийняття оскаржуваного повідомлення-рішення, не була перевірена судами попередніх інстанцій.
За результатами нового розгляду справи, Харківський окружний адміністративний суд постановою від 15.06.2016, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.11.2016, позов задовольнив повністю: скасував податкове повідомлення-рішення Інспекції від 24.07.2014 №0000604701 в частині завищення податкового кредиту внаслідок завищення витрат на поточний ремонт дороги у розмірі 3137262,00 грн, в тому числі: за основним платежем у сумі 2091508,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 1045754,00 грн.
Задовольняючи позовні вимоги у визначеній частині, суди попередніх інстанцій виходили з того, що Підприємством правомірно включено до складу податкового кредиту податок на додану вартість за господарськими операціями із ТОВ «Автомагістраль», оскільки такі операції підтверджені належними первинними документами, відбулися реальні зміни майнового стану платника податків, господарські операції спричинили зміни в структурі активів і зобов`язань платника податків, сприяли отриманню доходу, а відтак зазначене податкове повідомлення рішення підлягає скасуванню.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, Інспекція подала касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, зокрема, статей 7, 9, 11, 86, 159 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), просить скасувати судові рішення попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
У доводах касаційної скарги відповідач цитує норми матеріального та процесуального права, стверджує, що судами залишено поза увагою непідтвердження господарських операцій між позивачем та вказаним контрагентом з підстав не підтвердження витрат на такі господарські операції, відсутності деяких первинних документів в підтвердження таких господарських операцій, наявності недоліків у первинних документах, відсутності належної кількості основних, фондів, виробничих і трудових ресурсів у зазначеного вище контрагента позивача.
В касаційній скарзі не вказано, в чому саме полягає неправильне застосування судами норм матеріального права, контролюючий орган фактично викладає обставини, якими він керувався під час прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
Позивач відзив (заперечення) на касаційну скаргу не надав суду, що не перешкоджає її розгляду.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 27.09.2017 відкрив провадження за касаційною скаргою та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 01.05.2023 прийняв касаційну скаргу до провадження, визнав за можливе проведення попереднього розгляду справи і призначив попередній розгляд справи на 02.05.2023.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи відповідача та дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій установлено, що контролюючим органом проведено документальну планову перевірку Підприємства з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2011 по 31.12.2012, за результатами якої складено акт від 05.07.2013 №9/47.1-03/31941174 (далі - акт перевірки), яким встановлено порушення позивачем положень пункту 192.1 статті 192, пунктів 198.3, 198.6 статті 198 Податкового Кодексу України (далі - ПК України, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), що призвело до заниження податку на додану вартість у сумі 2536202,00 грн.
На підставі висновків акта перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 24.07.2013 №0000604701, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 3804303,00 грн, в тому у числі: за основним платежем в сумі 2536202,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в розмірі 1268101,00 грн.
Фактичною підставою для висновків контролюючого органу про зазначені вище порушення слугували висновки контролюючого органу про безпідставне включення позивачем до податкового кредиту сум за господарськими операціями з вказаним вище контрагентом, які, на думку контролюючого органу, не відбулися з підстав відсутності реального характеру господарських операцій. До таких висновків відповідач дійшов з підстав відсутності деяких первинних документів в підтвердження зазначених господарських операцій, відсутності у контрагентів позивача необхідних для здійснення господарської діяльності основних фондів, виробничих та трудових ресурсів.
Сервіси для юристів