ПОСТАНОВА
Іменем України
Київ
02 квітня 2019 року
справа №815/1565/14
адміністративне провадження №К/9901/19894/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Ханової Р.Ф. (суддя-доповідач),
суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 21 травня 2014 року у складі судді Балан Я.В.
та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2016 року у складі суддів Домусчі С.Д., Коваля М.П., Кравця О.О.
у справі № 815/1565/14
за позовом ОСОБА_1
до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області
про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень,
У С Т А Н О В И В :
У березні 2014 року ОСОБА_1 (далі - позивач у справі) звернулась до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області (після реорганізації Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області) (далі - податковий орган, відповідач у справі), в якому просила скасувати податкові повідомлення-рішення, якими визначено суму податкового зобов'язання за платежем орендна плата за землю та плата за землю, з мотивів безпідставності їх прийняття.
Одеський окружний адміністративний суд постановою від 21 травня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2016 року, у задоволені позову відмовив, з підстав доведеності відповідачем правомірності прийняття спірних податкових повідомлень-рішень.
У квітні 2016 року позивач подав касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якім задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Відзив на касаційну скаргу від відповідача до Верховного Суду не надходив, що не перешкоджає перегляду судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Касаційний розгляд справи здійснюється в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.
Верховний Суд, переглянувши рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Зазначеним вимогам закону рішення судів попередніх інстанцій відповідають.
Суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що згідно з підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України та відповідно до пункту 274.1 статті 274 Податкового кодексу України, податковим органом 29 листопада 2013 року прийнято податкові повідомлення-рішення форми «Ф»:
- № 0007111703, яким визначено суму податкового зобов'язання з плати за землю у розмірі 3 081 грн 31 коп.;
Сервіси для юристів