ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 червня 2023 року
м. Київ
справа № 300/4156/22
адміністративне провадження № К/990/13718/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Блажівської Н.Є.,
суддів: Білоуса О.В., Желтобрюх І.Л.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2022 року (суддя Чуприна О.В.)
та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2023 року (судді: Матковська З.М., Кузьмич С.М., Улицький В.З.)
у справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
В С Т А Н О В И В:
1. ІСТОРІЯ СПРАВИ
1.1. Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_1 (далі також - Позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області (далі також - Відповідач), в якому з урахуванням уточнених позовних вимог просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 25 листопада 2021 року №010900/0706.
1.3. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх прийняття
Ухвалою від 20 жовтня 2022 року Івано-Франківський окружний адміністративний суд позовну заяву залишив без руху. Суд констатував, зокрема, що про рішення, прийняте за результатами закінчення процедури адміністративного оскарження відповідного податкового повідомлення-рішення, Позивач дізнався 14 липня 2022 року, а до суду з позовом звернувся 14 жовтня 2022 року, тобто з пропуском місячного строку звернення до суду з позовом, що встановлений пунктом 56.19 статті 56 Податкового кодексу України (далі - ПК України), виходячи з положень частини 3 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
З урахуванням цього суд вважав необхідним подання Позивачем заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з посиланням на обставини, які перешкоджали звернутись до суду із відповідним позовом з дотриманням строку, встановленого приписами пункту 56.19 статті 56 ПК України, виходячи з положень частини третьої статті 122 КАС України.
На виконання вимог ухвали Позивач подав заяву, в якій стверджував, що у спірних правовідносинах слід керуватися положеннями ПК України, зокрема, підпункту 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, за змістом яких для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а саме: строків проведення фактичних та документальних позапланових перевірок, складення актів, подання та розгляду заперечень, додаткових документів та пояснень, визначення грошових зобов`язань, прийняття, надсилання та оскарження податкового повідомлення-рішення, адміністративного арешту майна за результатами фактичних перевірок. Як вказував Позивач, за змістом пункту 102.9 статті 102 ПК України на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, що вводиться в Україні, зупиняється перебіг строків, визначених цим Кодексом, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Також наполягав на застосуванні положень підпунктів 52-2 і 52-8 пункту 52 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, правовою дією яких зупинено перебіг строків, передбачених статтею 102 цього кодексу і статтею 56 (в частині процедури адміністративного оскарження) щодо скарг платників податків (крім скарг щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від`ємного значення з податку на додану вартість), що надійшли (надійдуть) по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), та/або які не розглянуті станом на 18 березня 2020 року.
Відтак, за переконанням Позивача, у зв`язку із карантином, встановленим Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, та у зв`язку із введенням Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року за №64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року за №2102-ІХ, воєнного стану в Україні, зупинився перебіг строків, визначених ПК України, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, в тому числі й строків, встановлених пунктом 56.19 статті 56 ПК України. До того, за міркуваннями Позивача, згідно з пунктом 56.18 статті 56 ПК України, з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
Івано-Франківський окружний адміністративний суд ухвалою від 31 жовтня 2022 року визнав неповажними причини пропуску строків звернення до суду, а позовну заяву повернув.
Суд вказав, що ПК України передбачає можливість оскарження платником податків рішення контролюючого органу, як в адміністративному, так і в судовому порядку. Втім, у разі коли до подання позовної заяви платник податків скористався правом адміністративного оскарження рішення, останній має право оскаржити у суді таке рішення протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження. Перебіг такого місячного строку (на день подання позову) не змінюється і не зупиняється положеннями пункту 56.18 статті 56, пункту 102.9. статті 102, підпунктів 52-2 і 52-8 пункту 52 підрозділу 10 розділу ХХ, пункту 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України.
Восьмий апеляційний адміністративний суд постановою від 15 березня 2023 року рішення суду першої інстанції залишив без змін.
Апеляційний суд погодився із висновками суду першої інстанції щодо пропуску Позивачем строку звернення до суду та не наведення ним підстав, що свідчать про поважність підстав пропуску строку звернення до суду.
Суд вказав, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності й припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
2. КОРОТКИЙ ЗМІСТ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ НА НЕЇ
Сервіси для юристів