Порушення закону у військах. Who and why?!

Затягування з розглядом оновленого законопроєкту про мобілізацію та інші фактори про які ми поговоримо згодом, призводять до регулярного вчинення військовослужбовцями правопорушень. Не варто ототожнювати усі правопорушення зі злочинами, адже злочин – це правопорушення, що несе високу соціальну небезпеку. Тому підсумуємо, що усі злочини є правопорушеннями, однак не усі правопорушення – злочинами.

Для розуміння загальної картини варто усвідомити, що станом на сьогодні в Збройних Силах України перебуває близько 1 мільйона військовослужбовців. Це чисельність населення доволі великих українських міст, наприклад Дніпра чи Одеси. Тому очевидним є той факт, що якщо в таких великих містах здійснюються крадіжки, ДТП, бійки, то в такому великому колективі, як Збройні Сили України, цих проблем також не оминути, особливо зважаючи на фактор стресу, тому головним завданням командирів є вчасне попередження та припинення їх вчинення.

Умовно, більшість правопорушень, які вчиняють військовослужбовці, можна розділити на дві категорії:

1. Ті, які за своїм складом підпадають під дію Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП).
2. Ті, які за своїм складом підпадають під дію Кримінального кодексу України (ККУ).

Розглянемо першу категорію – адміністративні правопорушення

В КУпАПі виокремлено окрему главу (13-Б), яка має назву "Військові адміністративні правопорушення". В ній визначено 10 статей від 172-10 до 172-20, суб’єктом яких може бути виключно військовослужбовець під час проходження військової служби, або військовозобов’язаний чи резервіст під час проходження військових зборів. Це не означає, що військовослужбовців можуть притягати лише за цими статтями, а означає, що виокремлені спеціальні статті, які адаптовані під процес проходження військової служби. Наприклад, ст. 172-17 КУпАП "Порушення правил несення бойового чергування".

Важливо, що усі вищезгадані статті мають збалансований характер та не покликані покарати за порушення військовослужбовця рядового чи сержантського складу, за будь-якою з цих статей може бути покараний і офіцер.

Найбільш поширеним військовим адміністративними правопорушеннями є
ст. 172-20 "Розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів".

Насправді цей процес виглядає так: командир виявляє в стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння військовослужбовця та приймає рішення про його освідчення ("задувка" – серед військових). Згодом військовослужбовець доставляється або до військової комендатури в зоні діяльності якої перебуває його військова частина, або спеціалізованого медичного закладу, де є повірений драгер. Загалом процес дуже схожий з освідченням водіїв на стан алкогольного сп’яніння.

Важливо, що відмова від проходження освідчення на стан алкогольного сп’яніння не є підставою для не притягнення до адміністративної відповідальності. Це означає, що фізично примушувати проходити таку процедуру військовослужбовця ніхто не буде: в присутності двох свідків складається акт освідчення, де зазначається факт відмови, що підтверджується підписами двох свідків.

З перевіркою на стан наркотичного сп’яніння трішки важче, адже вона здійснюється шляхом здачі крові виключно в спеціалізованому закладі охорони здоров’я. У разі відмови – та ж процедура, що з алкогольним сп’янінням.

За вчинення такого правопорушення військовослужбовець позбавляється як премії, так і додаткової винагороди (30-100 тисяч). Тобто, навіть виконуючи бойові завдання в районі ведення бойових дій, за місяць в якому вживалися алкогольні напої чи наркотичні засоби військовий отримає приблизно 7-8 тисяч гривень.

До 2023 року існувала юридична колізія, яка призводила до того, що якщо бійця було освідчено, наприклад 1 квітня, то протягом місяця його було фактично нереально покарати в фінансовому плані, тому деякі бійці, так звані "аватари", зловживали цією прогалиною. Однак в 2023 році законодавець вніс зміни в КУпАП, тому тепер, крім позбавлення грошових виплат на військовослужбовця, додатково накладається штраф за вчинення кожного правопорушення в розмірі від 1000 до 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що на сьогодні становить від 17 до 34 тисяч гривень.