ПОРАДИ ЩОДО МАЙНОВИХ ВІДНОСИН ДО, ПІД ЧАС ТА ПІСЛЯ ШЛЮБУ

У вас є кохана людина і ви на «сьомому небі» від щастя, що ця людина з’явилась у вашому житті. Аж ось ви вже вступаєте у шлюб і попереду вам бачиться майбутнє, сповнене радості, любові, взаємоповаги і дитячого сміху. Ані до, ані під час шлюбу, ви глибоко не замислюєтесь про свої особисті майнові інтереси, адже це ваша кохана людина і ви плануєте прожити з нею все своє подальше життя. Ви знаєте, що шлюби іноді розриваються, однак ви впевнені, що з вами такого не станеться, адже це «та сама» людина і ви створені один для одного. Однак, якось, «та сама» людина зраджує вам з іншою людиної або виникають якісь інші обставини, після яких ви розумієте, що ця людина зовсім не «та сама» і ваш шлюб приречений на загибель. Ось в цей момент ви і починаєте нервово роздумувати над тим, «а з чим я залишусь після розлучення!?». І якщо інший з подружжя замислився над цим спочатку, «знявши рожеві окуляри», і підготувався до такого, насправді, досить вірогідного розвитку ваших стосунків, то ви, в результаті, можете залишитись обділеним, а в деяких випадках, взагалі «біля розбитого корита».

За інформацією Державної служби статистики України, у 2016 році в Україні зареєстровано 229 453 шлюби і 129 997 розлучень. Тобто по відношенню до кількості зареєстрованих шлюбів у 2016 році кількість розлучень становить більше 50%.

З огляду на це, кожен з подружжя має бути готовий до того, що життєві обставини можуть змусити донедавна безмежно закоханих людей, розлучатись та ділити між собою майно.

У зв’язку з цим, надам декілька порад та наведу декотру інформацію, яка допоможе вам зорієнтуватись у майнових питаннях на визначених етапах стосунків.

ДО РЕЄСТРАЦІЇ ШЛЮБУ

У мережі інтернет наткнувся на жарт: «готуючись до одруження, моя дівчина обирає прикраси для зали, музику, а я займаюсь побутовою стороною питання: переписую майно на батьків». Жарт, насправді, досить смішний, однак, очевидно, що написаний людиною, яка не досить розбирається у своїх правах.

Так, в статті 60 Сімейного кодексу України (надалі – СК) зазначено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Отже, об’єктом спільної сумісної власності подружжя є саме те майно, яке набуте подружжям за час шлюбу (та й то не все, однак про це в наступних розділах), тому герой жарту даремно напружується, відчужуючи своє майно батькам. Більше того, таким чином він може надурити сам себе, якщо у нього є брати (сестри), дідусі (бабусі) і його батьки не залишать заповіту, яким розпорядяться даним майном на його користь, то він може позбавитись частини вказаного майно, оскільки після смерті бітьків її успадкують інші спадкоємці. Хоча це жарт і його не потрібно сприймати серйозно, однак деякі люди в житті вчиняють схожим чином.

Проте, слід мати на увазі, що з указаного загального правила щодо того, що майно, яке належало дружині, чоловіку до укладення шлюбу, лишається його особистим майном після вступу у шлюб, є виключення, які пов’язані з декотрими обставинами.

Відповідно до ч. 1 ст. 62 СК якщо майно дружини, чоловіка за час шлюбу істотно збільшилося у своїй вартості внаслідок спільних трудових чи грошових затрат або затрат другого з подружжя, воно у разі спору може бути визнане за рішенням суду об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.