Пользование землёй без правоустанавливающих документов: особенности ответственности

Відповідно до земельного законодавства України (ст. 206 ЗК України та ч.1 ст. 2 Закону України «Про плату за землю») використання землі в Україні є платним: плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.

В той же час, виникають складнощі щодо визначення обов’язку сплачувати відповідні платежі у разі переходу права користування земельною ділянкою, в тому числі, внаслідок відчуження об’єкту нерухомості, розташованого на земельній ділянці: у відчужувача виникає інтерес зменшити розмір орендних платежів, тоді як набувач зацікавлений у відстроченні справляння плати за землю.

В даній статті спробуємо дослідити особливості користування без правовстановлюючих документів набувачем об’єктів нерухомого майна землею комунальної власності, яка знаходиться в тимчасовому користуванні у відчужувача об’єктів нерухомості.

У відповідності до ч. 1 ст. 79 Земельного кодексу України (ЗК України) земельна ділянка – це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами. Як випливає зі ст. 79-1 ЗК України визначення земельної ділянки у якості об’єкта цивільних прав відбувається в процесі її формування, який включає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру:

· у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності;

· шляхом поділу чи об'єднання раніше сформованих земельних ділянок;

· шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій;

· шляхом інвентаризації земель державної чи комунальної власності у випадках, передбачених законом;

· за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв).

Сформована земельна ділянка підлягає державній реєстрації у Державному земельному кадастрі з присвоєнням їй кадастрового номера.