Поліція безпідставно склала протокол: як стягнути моральну шкоду. Коментар адвоката Олександра Вишневого.

Сьогодні набули поширення випадки, коли працівники правоохоронних органів складають стосовно особи протоколи про адміністративне правопорушення, що в свою чергу можуть мати як наслідки накладення різноманітних штрафів та позбавлення права керування транспортним засобом.

За статистичними даними, лише за 2018 рік було закрито за відсутністю складу правопорушення близько 61 000 судових справ.

Варто зазначити, що здійснення провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності, яка в подальшому закрита судом за відсутністю складу адміністративного правопорушення, свідчить про незаконні дії посадових осіб, які ініціювали та здійснювали вказане провадження (складання протоколу, затримання особи, отримання пояснень та інше).

В такому випадку залишається незрозумілим одне: на якій підставі особа піддавалась незаконному тиску з боку правоохоронних органів, була вимушена відстоювати в суді свою репутацію та доводити, що вона не є правопорушником? Та хто буде відповідати за те, що на особа піддавалась незаконним діям посадових осіб?

В цьому аспекті доречно поглибитись в питання відшкодування особі моральної шкоди, яке провадиться незалежно від того, чи застосувались з боку держави будь-які заходи примусу, чи було понесено особою витрати на погашення штрафу, накладеного судом.

До таких висновків прийшов Верховний Суд у постанові від 05 лютого 2020 року по справі № 640/16169/17 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/87732990).

«Так, суд встановивши, що справа про адміністративне правопорушення була закрита за відсутності у діях Позивача складу адміністративного правопорушення, прийшов до висновку, що Позивач має право на відшкодування моральної шкоди завданої незаконним складенням протоколу уповноваженими особами.

Аналізуйте судовий акт: Незаконне складання адмінпротоколів є притягненням до адмінвідповідальності, а отже і підставою для стягнення моральної шкоди (ВС/КЦС у справі № 640/16169/17 від 05.02.2020)

Шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою лише у випадках вчинення незаконних дій, вичерпний перелік яких охоплюється частиною першою статті 1176 ЦК України, а саме у випадку незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт.

За відсутності підстав для застосування частини першої статті 1176 ЦК України, в інших випадках заподіяння шкоди цими органами діють правила частини шостої цієї статті - така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими та службовими особами (статті 1173, 1174 цього Кодексу).

Правовою підставою цивільно-правової відповідальності за відшкодування шкоди, завданої рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, є правопорушення, що включає як складові елементи: шкоду, протиправне діяння особи, яка її завдала, причинний зв'язок між ними. Шкода відшкодовується незалежно від вини.