Подвійні стандарти Верховного суду України: кредитно-іпотечні справи

Чи забезпечується Верховним судом України єдність судової практики у кредитно – іпотечних справах?

Для того щоб розібратися у судовій системі України і відповісти на питання: «Навіщо функціонує Верховний суд України?» необхідно звернутися до першоджерела.

Так, відповідно до ч. 1 та 2 ст. 125 Основного Закону нашої Держави – Конституції України система судів загальної юрисдикції в Україні будується за принципами територіальності і спеціалізації, а найвищим судовим органом у системі судів загальної юрисдикції є Верховний Суд України.

Надалі, згідно з ч. 4 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду України, є обов’язковими для всіх суб’єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Одночасно з цим, і згідно процесуального законодавства України, а саме статей 111-16 ГПК, ст. 355 ЦПК та 237 КАС України, існують виключні підстави для подання заяви про перегляд судових рішень Верховним судом України, зокрема у зв’язку із :

1) неоднаковим застосуванням судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах;

2) неоднаковим застосуванням судом касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального права - при оскарженні судового рішення, яке перешкоджає подальшому провадженню у справі або яке прийнято з порушенням правил підсудності;

3) встановленням міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов’язань при вирішенні даної справи судом;

4) порушенням норм матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення вищими судами України незаконного судового рішення;

5) невідповідністю судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права.