“Підводні камені” боргової розписки з урахуванням судової практики

Кожна людина хоча б раз у своєму житі, давала або брала від іншої людини кошти у борг. Якщо ж використовувати юридичну термінологію, то це буде ніщо інше, як договір позики між позикодавцем і позичальником.

Даний правочин є настільки розповсюдженим, що сторони часто не замислюються над його юридичною складовою та в першу чергу керуються довірою один до одного.

ДАЙДЖЕСТ: Як правильно оформити БОРГОВУ РОЗПИСКУ: актуальна судова практика

Проте, як показує судова практика, не всі учасники таких позик є добросовісними, так як досить часто не поспішають повернути отримані кошти, а й інколи взагалі ставлять під сумнів факт позичання грошей.

У випадку, якщо оформлення позики не супроводжується укладенням письмового договору, а обмежується розпискою, необхідно врахувати, що такий рівень фіксації домовленостей сторін на практиці породжує багато проблем, а подекуди навіть унеможливлює повернення позикодавцю грошових коштів.

Отже, якою ж має бути “ідеальна” розписка?

Найголовніше — розписка не є письмовою формою договору позики та не є документом, що його замінює. У випадку відсутності письмового договору позики сторони чітко повинні розуміти та усвідомлювати, що їх правовідносини не врегульовані належним чином та можуть спричинити ряд спірних ситуацій.

Відповідно до статті 1047 Цивільного кодексу України договір позики укладається у письмовій формі. Виключенням є позика між фізичними особами на суму, що не перевищує 170 грн. В усіх інших випадках лише наявність письмового договору позики може свідчити про виконання сторонами вимог законодавства в частині дотримання форми правочину. Звертаємо увагу, що обов’язкове нотаріальне посвідчення договору позики законом не вимагається.

Проте, зважаючи на достатньо велику кількість судових спорів, пов’язаних саме з борговими розписками, можна зрозуміти, що їх практичне застосування є досить поширеним та на практиці такі розписки не підкріплюються письмовими договорами.

За результатами аналізу законодавства та судової практики, можна визначити наступні обов’язкові елементи розписки.

1. Найменування. Законодавством не встановлено обов’язковість вживання саме терміну “Розписка” або “Боргова розписка”. По факту це може бути документ з іншим найменуваннями при умові зберігання правової природи договору позики (Постанова ВС/КЦС, справа № 524/4946/16-ц, 08.07.19).