Переривання перебігу позовної давності: судова практика

Переривання перебігу позовної давності: судова практика

В законодавстві міститься лише дві умови, за настання яких перебіг позовної давності переривається і починається заново. Проте судова практика свідчить про широке трактування цих умов зацікавленими особами. Розглянемо на прикладах.

В першу чергу, потрібно не плутати два поняття: зупинення перебігу позовної давності (ст. 263 ЦК України) та його переривання (ст. 264 ЦК України). У першому випадку Кодексом передбачено чотири обставини, при настанні яких позовна давність зупиняється і після припинення яких цей строк продовжується з урахуванням часу, що минув до його зупинення.

У другому випадку, після настання певних подій, перебіг позовної давності починається заново, а не продовжується. Перша подія – вчинення боржником дій, що свідчать про визнання ним свого боргу або іншого обов’язку. Друга подія – пред’явлення позову до боржника, навіть якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.

Коли перебіг позовної давності починається заново?

Відповідно до ч. 3 ст. 264 ЦК України, після переривання перебіг позовної давності починається заново. Проте Закон не визначає точного моменту, з якого слід починати заново відраховувати строк позовної давності.

При цьому, згідно зі ст. 253 Кодексу, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

На цій підставі Верховний Суд зробив висновок, що новий строк позовної давності (після його переривання) починає свій перебіг наступного дня після пред'явлення позову.

З повним текстом постанови Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 663/2070/15-ц можна ознайомитися тут. http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/74475626

Заява про видачу судового наказу

Як відомо, цивільне судочинство здійснюється у порядку наказного, позовного та окремого провадження (ст. 19 ЦПК України). Проте в другій з можливих умов ст. 264 ЦК України мова йде саме про «пред’явлення особою позову». Тобто буквальне тлумачення даної норми приводить до висновку, що лише в одному з трьох видів провадження можливе переривання перебігу позовної давності.