Переход на личности в электронной переписке не должен мешать защите интересов клиента

В эру информационных технологий общение адвоката с клиентом часто происходит в формате электронной переписки. Иногда вспыльчивые клиенты могут позволить себе оскорбить юриста в электронной переписке. Но несдержанность не является основанием для прекращения деловых отношений.

Ремство від клієнта

Робота адвоката є надзвичайно напруженою і нервовою. Іноді правник пнеться з усіх сил, аби якнайкраще захистити інтереси клієнта, а у відповідь отримує невдоволення та образи. Чи можна вважати невихованість і неврівноваженість особи достатньою підставою для розірвання угоди про надання правової допомоги в односторонньому порядку? Цю проблему спробували вирішити члени Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, розглядаючи скаргу на вердикт дисциплінарної палати регіональної КДКА.

До місцевого дисциплінарного органу звернувся клієнт, невдоволений роботою найнятого адвоката. За його словами, провина юриста полягала в тому, що він знехтував умовами угоди про надання правової допомоги, не з’явився у кілька судових засідань, що потягло за собою винесення рішення не на користь клієнта, розірвав угоду в односторонньому порядку та відмовився повертати отриманий гонорар. Підставою для притягнення кривдника до дисциплінарної відповідальності, на думку скаржника, було порушення адвокатом п.4 ч.2 ст.21 закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 5.07.2012 №5076-VI, тобто відмова від надання правової допомоги, а також правил адвокатської етики.

Пользуйтесь консультацией: Электронные доказательства в административном процессе

Дисциплінарна палата регіональної КДКА погодилася з тим, що дії адвоката містили ознаки дисциплінарного проступку. Водночас у задоволенні скарги було відмовлено. «Дисциплінарники» послалися на ч.3 ст.34 закону №5076-VI, відповідно до якої винесення судом рішення не на користь клієнта не може бути підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності, а також на ч.2 ст.35 закону №5076-VI, яка обмежує строк можливого покарання правника одним роком.

Від ВКДКА ображений клієнт вимагав скасувати зазначене рішення та зобов’язати регіональну КДКА відкрити провадження щодо свого кривдника.

Версія адвоката

Адвокат з’явився на засідання ВКДКА, щоб викласти свою версію подій. Він розповів, що клієнт проживає біля окупованих територій, тож особисте спілкування правник вважав небезпечним. Так само і клієнт не виявляв бажання приїздити до юриста. Тож комунікація в електронному форматі цілком влаштовувала обох. Документи, необхідні для участі в судових засіданнях, клієнт відправляв правнику поштою.

Справи, в яких адвокат мав представляти інтереси клієнта, стосувалися рахунків у двох збанкрутілих банках. Бажаючи повернути кошти, громадянин прагнув потрапити до реєстрів кредиторів обох фінансових установ. В одному провадженні адвокату вдалося домогтись його включення до такого реєстру. Разом з тим у задоволенні вимог щодо відшкодування витрат на правову допомогу клієнту було відмовлено додатковим рішенням суду. Як пояснив адвокат журналістам, спочатку суддя через надмірне навантаження забув зазначити у вердикті про відшкодування витрат. А потім відмовив у задоволенні відповідної заяви адвоката.

Про невдачу правник повідомив клієнту електронним листом, принагідно запропонувавши оскаржити відмову володаря мантії в апеляційному порядку. Клієнт сприйняв додаткове рішення суду по-своєму: звинуватив адвоката у недбалості, мовляв, той не подав до суду акта виконаних робіт, запропонував звертатися до апеляційної інстанції за свій рахунок і обізвав його брехуном.