П’ять міфів про виконавче провадження в Україні

В українському суспільстві й досі побутує чимало хибних уявлень про роботу державних та приватних виконавців. Чутки про «заблоковані рахунки», «розпродаж майна за безцінь» чи «захищені зарплатні картки» часто поширюються швидше, ніж достовірна інформація. У результаті люди губляться серед напівправди, домислів і юридичних нюансів, які рідко пояснюють простою мовою. У цьому блозі приватний виконавець, заступник голови Асоціації приватних виконавців України, кандидат юридичних наук Андрій Авторгов розбирає п’ять найпоширеніших міфів про виконавче провадження — і пояснює, як все працює насправді.

Міф №1. За борг менший ніж 20 мінімальних зарплат заборонено звертати стягнення на нерухоме майно

Дійсно, у разі якщо сума, що підлягає стягненню за виконавчим провадженням, не перевищує 20 розмірів мінімальної заробітної плати, звернення стягнення на єдине житло боржника та земельну ділянку, на якій розташоване таке житло, не здійснюється.

Разом з тим, слід зазначити, що мова йде саме про єдине житло, а не про будь-яке нерухоме майно. Тобто якщо у володінні боржника буде комерційна нерухомість, або нерухоме майно, яке не є єдиним житлом, на нього може бути звернуто стягнення, в тому числі, якщо сума, яка підлягає стягненню за виконавчим провадженням, не перевищує 20 розмірів мінімальної заробітної плати.

Міф №2. Виконавці блокують банківські рахунки боржників

Виконавці не блокують банківські рахунки боржників.

Стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця.

Тобто арешт на кошти боржника у банківській установі накладається на чітко визначену суму. Якщо, наприклад, виконавець наклав арешт на одну тисячу гривень, а на рахунку боржника знаходяться грошові кошти у розмірі десяти тисяч гривень, то це означає, що дев’ять тисяч гривень є вільними від арешту, боржник може ними вільно користуватися.

Проте, в Україні відсутній повноцінний автоматизований арешт коштів боржників в банківських установах. Тому, відкриваючи виконавче провадження та накладаючи арешт на кошти боржника у банках, виконавець не бачить в режимі онлайн, на якому рахунку у боржника є кошти. Якщо виконується рішення суду про стягнення коштів з боржника в сумі 1000 грн, а боржник має 10 рахунків, то може статися, що виконавець накладе 10 арештів на загальну суму 10 000 грн.

Саме тому повноцінна автоматизована система арешту коштів не тільки допомагає виконавцю, але і дбає про боржників.

Міф №3. В Україні існують спеціальні захищені рахунки для отримання заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, соціальної допомоги