Ознайомлення з електронно-цифровими доказами під час виконання вимог ст. 290 КПК України

На практиці доволі часто вбачаються певні недоліки при отриманні стороною обвинувачення, надання для ознайомлення під час виконання вимог ст.290 КПК України, електронно-цифрових доказів. Тому, з урахуванням нашої практики, було розроблено базові зауваження до протоколу про ознайомлення с матеріалами кримінального провадження під час виконання вимог ст.290 КПК України.

ЗАУВАЖЕННЯ

Згідно з ч.1 ст.1 КПК України «Порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України». Згідно з ч.2 ст.1 КПК України «Кримінальне процесуальне законодавство України складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України».

Згідно п.2 ч.3 ст.87 КПК України «Недопустимими є також докази, що були отримані: після початку кримінального провадження шляхом реалізації органами досудового розслідування чи прокуратури своїх повноважень, не передбачених цим Кодексом, для забезпечення досудового розслідування кримінальних правопорушень».

Згідно з п. b) ч.3 ст.6 Європейської Конвенції з прав людини: «Кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права: мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту».

Спосіб у який стороною обвинувачення зібрані електронно-цифрові докази у даному кримінальному провадженні вочевидь не перебачений кримінально-процесуальним законодавством, що робить неможливим підготовку захисту, тобто такі докази отримані з порушенням ст.6 Конвенції, та ст.87 КПК України, та, відповідно, мають бути визнані судом очевидно недопустимими.

Системний аналіз чинного кримінального процесуального законодавства, з урахуванням відповідної практики ВС, формує наступні вимоги до електронно-цифрових доказів: