Оціночні судження або наклеп? Де межа?

«Говорити й писати можна все, що думаєш, але думати варто обережно» (Нора фон Ельц)

В сьогоднішніх перегонах за привабливістю журналісти, медіа персони або звичайні люди, які просто бажають легко здобути славу, можуть публікувати недостовірну інформацію, а іноді і таку, що принижує честь, гідність та ділову репутацію особи.

В своє виправдання, автори таких висловлювань, зазвичай, вказують на те, що така інформація є лише їхніми оціночними судженнями і жодного наклепу не містить.

Так що ж таке ці оціночні судження і як їх відрізнити від наклепу?

ЗУ «Про Інформацію» визначає оціночні судження як висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовностилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири).

Таким чином, оціночними судженнями фактично є висновок особи про ту чи іншу подію, ситуацію або особу, який не містить фактичних тверджень.

Якщо оціночні судження не мають містити фактів, як саме особа могла взагалі прийти до таких суджень?

Відповідь на це питання надає Європейський суд з прав людини, який вказує, що для визнання висловлювання такими, що містять «оціночні судження» необхідна наявність мінімальної фактичної основи в вигляді: загальнодоступних фактів, незалежного дослідження або первинної перевірки фактів, які були покладені в основу оціночних суджень. (Справа «Нова газета» і Бородянський проти Російської Федерації»)

Із даного рішення можна зробити висновок, що самі оціночні судження не можуть містити фактичних даних але, в той же час, повинні мати фактичне підґрунтя.

Тобто, особа яка володіє інформацією (фактичними даними), сприймає її і робить на основі такої інформації свій висновок (оціночні судження). Такий механізм утворення оціночних суджень висвітлений в рішеннях «Європейського суду з прав людини» позбавляє автора видати недостовірну, недоведену або взагалі вигадану інформацію за оціночні судження.

У випадку неоднозначного трактування однакової інформації в якості оціночних суджень та фактичних даних постає питання: як тоді захиститися від різких та негативних, а в деяких випадках навіть образливих висловлювань?