Остаточні рішення суду апеляційної інстанції

Щодо остаточності судових рішень, постановлених апеляційними судами в господарському процесі розповідає sud.ua.

Головним завданням даної статті є визначення груп судових рішень, постановлених апеляційними судами, які є остаточними і не підлягають касаційному оскарженню. Питання остаточності рішення суду, хоч і не є новим в сфері господарського процесу, однак з прийняттям чинної редакції Господарського процесуального кодексу України (далі — ГПК України) залишається актуальним і на сьогодні.

Так, Конституція України передбачає, що однією із засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках — на касаційне оскарження судового рішення. Тобто право на касаційний перегляд є обмеженим, і надається тільки, якщо це прямо передбачено процесуальним законом. Дійсно, за оновленим ГПК України деякі судові рішення, прийняті на стадії апеляційного перегляду, є остаточними. Пропонуємо більш детальніше розглянути дане питання.

Перш за все хотілося б звернути увагу на те, що право касаційного оскарження передбачено статтею 287 ГПК України, проте аналіз даної норми, в сукупності із статтею 255 цього ж Кодексу, дає можливість зробити висновок, що не всі ухвали після їх перегляду судами апеляційної інстанції можуть бути оскарженні в порядку касаційного провадження.

Коритсуйтеся коснультацією: Вінницький апеляційний адміністративний суд: особливості подання апеляційної скарги

Наприклад, ухвали що стосуються загальних положень господарського процесу (п.2, 4, 5, 8, 9, 11, 16 ч.1 ст.255 ГПК України), постановлені ухвали у порядку наказного провадження ( п.1 ч.1 ст.255 ГПК України), ухвали позовного провадження (п.10, 12, 15, 18, 19, 20 ч.1 ст.255 ГПК України).

Також не можуть бути оскаржені в касаційному порядку ухвали, постановлені:

- при вирішенні процесуальних питань, пов’язаних з виконанням судових рішень у господарських справах (п.22, 23, 24, 27, 29 ч.1 ст.255 ГПК України);

- у порядку провадження у справах про оскарження рішень третейськихсудів та про видачу наказів на примусове виконання рішень третейських судів (п.31, 32, 33 ч.1 ст.255 ГПК України);

- при вирішенні питання про відновлення господарським судом втраченого судового провадження (п.34, 35 ч.1 ст.255 ГПК України).

Окремо варто зазначити, що справи щодо оскарження рішень третейських судів та про видачу наказів на примусове виконання рішень третейських судів розглядаються апеляційними господарськими судами як судами першої інстанції за місцем розгляду справи третейським судом. Відповідно, Верховний Суд переглядає в апеляційному порядкусудові рішення апеляційних господарських судів, ухвалені ними як судами першої інстанції. В силу того, що найвищим судом у системі судоустрою України є саме Верховний Суд, то подальше касаційне оскарження судових рішень в зазначених вище категоріях справ є неможливим.