Оскарження державної реєстрації прав на нерухомість та бізнес: правові позиції ВП ВС

Доволі часто у спорах щодо нерухомості або щодо виконання договірних зобов'язань постають питання належного способу захисту в контексті оспорення державної реєстрації прав на нерухомість чи реєстраційних дій щодо суб'єктів господарювання.

У таких випадках під час підготовки позовних заяв, відзивів на них, а також скарг на судові рішення стануть у пригоді правові позиції, сформовані Великою Палатою Верховного Суду, зокрема ті, що знайшли відображення у постановах за 2022 рік, наведених нижче. Відповідний огляд судової практики ВП ВС підготували фахівці Офісу протидії рейдерству.

Постанова Великої Палати Верховного Суду від 11 січня 2022 року у справі № 910/10784/16

Позивач (в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації позивача) звернувся з позовом до суду, в якому просив: застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину, а саме договору про відступлення прав вимоги, посвідченого приватним нотаріусом; зобов'язати відповідачів повернути права майнової вимоги, отримані за спірним договором, та оригінали документів, отримані згідно з актом приймання-передачі; внести зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) щодо зміни іпотекодержателя на позивача; внести зміни до Державного реєстру обтяжень рухомого майна щодо зміни обтяжувачів на позивача.

Велика Палата Верховного Суду сформувала таку правову позицію щодо позовних вимог про внесення змін до Державного реєстру прав, Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

Законодавство визначає певний перелік можливих способів захисту порушеного права, у тому числі у спосіб, визначений договором (стаття 16 Цивільного кодексу). Спосіб захисту порушеного права повинен бути таким, що найефективніше захищає або відновлює порушене право позивача, тобто повинен бути належним. Належний спосіб захисту повинен гарантувати особі повне відновлення порушеного права та/або можливість отримання нею відповідного відшкодування.

За змістом пункту 1 частини першої статті 2 Закону «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон № 1952-IV) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до статті 11 зазначеного Закону державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав. Втручання, крім випадків, передбачених цим Законом, будь-яких органів влади, їх посадових осіб, юридичних осіб, громадян та їх об'єднань у діяльність державного реєстратора під час проведення реєстраційних дій забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Таким чином, позовні вимоги позивача щодо внесення змін до Державного реєстру прав, Державного реєстру обтяжень рухомого майна не підлягають задоволенню, оскільки є неефективним способом захисту порушеного права позивача, а тому в цій частині позову було відмовлено.

Постанова Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 199/8324/19

У цій справі позивач звернувся з позовом до банку, державного реєстратора про визнання протиправними рішень про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, скасування записів про державну реєстрацію права власності.