Військовослужбовець має право скласти особисте розпорядження на випадок своєї загибелі (смерті) про виплату одноразової грошової допомоги (ОГД) особі (особам) за його вибором, визначивши розмір частки таких осіб у відсотках.
Таке розпорядження має бути письмовим, у довільній формі. Зазначте в ньому:
• військове звання;• прізвище, ім’я та по батькові;• дата народження;• адреса зареєстрованого/задекларованого місця проживання (перебування);• реєстраційний номер облікової картки платника податків або даних про реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру, внесених до паспорта громадянина України військовослужбовця;• місце і час складення особистого розпорядження.Крім цього, в особистому розпорядженні обов’язково зазначається частка (частки) належного до виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), а також:
• інформація про особу (осіб), якій (яким) здійснюватимуться такі виплати;• прізвища, імена та по батькові (за наявності), дати народження, адреси зареєстрованого/задекларованого місця проживання (перебування), реєстраційні номери облікової картки платника податків або дані про реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру, внесені до паспорта громадянина України, номери телефонів, адреси електронної пошти – для оперативного розшуку особи (осіб), якій (яким) здійснюватимуться такі виплати, особистому розпорядженні на випадок загибелі.В особистих розпорядженнях також можуть зазначатися дані щодо ТЦК та СП, яким призваний/прийнятий на військову службу військовий, або номер військової частини, в якій він служить, номери телефонів, адреси електронної пошти.
Особисте розпорядження повинно бути особисто підписане військовим.
Особисте розпорядження засвідчує нотаріус або командир військової частини, далі воно передається до служби персоналу, де його долучать до особової справи послужних (скорочених послужних) карток; обліково-послужних карток, які ведуться відповідно до категорії обліку таких осіб за видами військової служби), надсилається в ТЦК та СП за місцем реєстрації або призову (або за місцем зберігання особової справи, якщо йдеться про військових СБУ, СЗР тощо).
Військовий передає оригінал розпорядження командиру частини в день засвідчення на них справжності підпису або у 30-денний термін з дня засвідчення підпису (у разі засвідчення справжності підпису на таких розпорядженнях нотаріусом), про що робиться відповідний запис на копіях особистих розпоряджень. Копія особистого розпорядження зберігається у військового.
Незалежно від змісту особистого розпорядження, право на одноразову грошову допомогу мають малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки загиблого в розмірі 50 відсотків частки, яка належала б кожному з них за відсутності особистого розпорядження.
Зміст розпорядження не розголошується за життя військового.
Військовослужбовець може змінити або скасувати його в будь-який момент. Для цього він має подати відповідний рапорт або нове розпорядження. Після чого протягом 5 робочих днів командир частини забезпечує вилучення попереднього особистого розпорядження та долучення нового до особової справи (послужних (скорочених послужних) карток; обліково-послужних карток, які ведуться відповідно до категорії обліку таких осіб за видами військової служби).
Оригінал скасованого (старого) особистого розпорядження повертається військовому рекомендованим листом або передається особисто відповідальною посадовою особою.
Звертаємо увагу: якщо військовий не напише таке розпорядження, то виплату отримають члени сім’ї загиблого у рівних частках:
• діти, у тому числі усиновлені, зачаті за життя та народжені після смерті, а також діти, стосовно яких загиблого за життя було позбавлено батьківських прав;
• один із подружжя;
• батьки (усиновлювачі), якщо вони не були позбавлені стосовно нього батьківських прав або їхні батьківські права були поновлені на час загибелі (смерті);
• внуки, якщо на момент загибелі (смерті) їхні батьки загинули (померли);
• жінка (чоловік), з якою (з яким) проживали однією сім’єю, але не перебували в шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, за умови що цей факт встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили;
• утриманці, визначені відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”.
