Орендні відносини суб’єктів господарювання в умовах воєнного стану

Пройшов вже місяць неоголошеної війни в Україні й багато орендарів отримали рахунки на оплату оренди, не зважаючи на те, що торгові центри не були відчинені, а відповідно орендоване майно не могло бути належним чином використано орендодавцями. Своєю чергою непоодинокими виявились випадки, коли орендарі також не змогли забрати й власний товар з таких орендованих приміщень, втрачаючи таким чином можливість реалізації свого товару для отримання хоч якогось доходу під час війни, як бути в такій ситуації спробуємо розібратися в даній статті.

Перш за все кожному орендарю треба вирішити для себе чи продовжувати орендні відносини чи їх припинити., оскільки саме від цього буде залежати правова поведінка та її наслідки.

Якщо буде йти мова про припинення договірних зобов’язань, то в такому випадку найбільш доцільним буде припиняти договір оренди на підставі ч. 1 ст. 205 ГК України, яка передбачає, що господарське зобов'язання припиняється неможливістю виконання у разі виникнення обставин, за які жодна з його сторін не відповідає, якщо інше не передбачено законом.

Тим більше, що як раніше ми писали в статті «Форс-мажор як підстава звільнення від відповідальності», Торгово-промислова палата України вже визнала відразу для всіх засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) військової агресії РФ.

Поруч з цим, варто відразу потурбуватися і про отримання доказів неможливості виконання, що стосується доказів неможливості використання орендованого приміщення, наприклад, отримати довідку чи, як мінімум, зберегти в електронному форматі відомості про те, що торговий центр, в якому розміщено орендоване приміщення був зачинений для відвідувачів у визначений період, або отримати довідку, що через пошкодження частина торгового центру була непридатна для відвідування, або отримати документ, який би підтверджував відсутність енергопостачання, що перешкоджало здійсненню торгівлі тощо.

Користуйтеся консультацією: Сплата орендної плати за нерухоме майно у період воєнного стану

Це важливо, оскільки згідно ст. 218 ГК України не охоплюється обставинами непереборної сили відсутність у боржника необхідних коштів.

Тобто, має бути доведено неможливість виконання саме орендних зобов’язань як таких, а не лише неможливість виконання грошових зобов’язань за договором оренди.

Також варто детально дотриматися визначеної в конкретному договорі процедури припинення договору у разі настання форс-мажорних обставин, що стосується здійснення необхідного повідомлення та подальшого оформлення припинення відносин, оскільки порушення процедури в подальшому може стати причиною не застосування до зацікавленої сторони наслідків форс-мажору та відповідно порушення питання про застосування господарських санкцій.

Якщо ж сторони вирішили не припиняти орендні відносини, то орендарю варто вжити заходів для врегулювання питання щодо орендної плати.

Так, відповідно до ст. 286 ГК України орендар має право вимагати зменшення розміру орендної плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, змінилися передбачені договором умови господарювання або істотно погіршився стан об'єкта оренди.