У цій статті ми пропонуємо читачам отримати для себе відповідь на питання, яким чином оподатковуються транспортно-експедиторські послуги податком на додану вартість (далі – ПДВ), що надаються компаніями-нерезидентами підприємствам, які зареєстровані в Україні та, відповідно, є споживачами таких послуг.
Визначимо порядок, підстави та умови, за яких застосовується основна ставка ПДВ у розмірі 20% та нульова ставка.
Однак спершу слід окреслити загальні положення щодо транспортно-експедиторських послуг. Відповідно до ч. 4 ст. 306 Господарського кодексу України (далі – ГК України) допоміжним видом діяльності, пов’язаним з перевезенням вантажу, є транспортна експедиція. Згідно з ч. 1-3 ст. 306 ГК України учасниками цієї діяльності є клієнти, перевізники, експедитори, транспортні агенти, порти, залізничні станції, об’єднання та спеціалізовані підприємства залізничного, авіаційного, автомобільного, внутрішнього водного та морського транспорту, митні брокери та інші особи, що виконують роботи при перевезенні вантажів, тим самим надаючи послуги.
Отже, транспортно-експедиторською послугою є робота, що безпосередньо пов’язана з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу за договором транспортного експедирування. Відповідно, суб’єкт господарювання, який за дорученням клієнта і за його кошти виконує або організовує виконання транспортно-експедиторських послуг, є експедитором.
У договорі транспортного експедирування може бути передбачено, що експедитор може надавати послуги самостійно. Тобто такий договір умовно можна назвати прямим, за яким експедитор самостійно здійснює перевезення, а також виконує всі інші або більшість видів послуг, передбачених у договорі. Другий варіант, коли договір є посередницьким, коли експедитор лише організовує процес, а послуги надають треті особи, зокрема перевізники.
Проблема оподаткування господарських операцій податком на додану вартість за участю нерезидента подекуди викликає у суб’єктів господарювання України чимало питань. Це, у свою чергу, іноді відштовхує підприємства, які зареєстровані та проводять свою діяльність на території України, від користування послугами, які надаються нерезидентами, навіть якщо вони є економічно доцільнішими, аніж послуги вітчизняних контрагентів, через нерозуміння, яким чином такі операції оподатковувати ПДВ та за якою ставкою. Тож, аби отримати відповідь та зрозуміти, що і як робити, слід більш детально ознайомитися із приписами Податкового кодексу України (далі – ПК України).
Згідно з п. 15.1 ст. 15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об’єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об’єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов’язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
У п. 14.1.122 ст. 14 ПК України надано визначення самого поняття «нерезиденти» та закріплено, що це: а) іноземні компанії, організації, утворені відповідно до законодавства інших держав, їх зареєстровані (акредитовані або легалізовані) відповідно до законодавства України філії, представництва та інші відокремлені підрозділи з місцезнаходженням на території України; б) дипломатичні представництва, консульські установи та інші офіційні представництва інших держав і міжнародних організацій в Україні; в) фізичні особи, які не є резидентами України.
У ст. 180 ПК України визначено, хто є платником податку на додану вартість та відповідальною особою за нарахування і сплату податку до бюджету. Зокрема, згідно з п. 180.2 та п. 180.2-1 передбачено, що особою, відповідальною за нарахування та сплату податку до бюджету у разі постачання послуг нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими як платники податку, якщо місце постачання послуг розташоване на митній території України, є отримувач послуг, крім випадків, встановлених у ст. 208-1 цього Кодексу. Особою, відповідальною за нарахування та сплату до бюджету податку у разі ввезення товарів на митну територію України у міжнародних поштових та експрес-відправленнях, є оператор поштового зв’язку, експрес-перевізник, якщо він здійснює декларування таких товарів шляхом подання реєстрів (тимчасових та/або додаткових) міжнародних поштових та експрес-відправлень.
Підстави для оподаткування операцій транспортно-експедиторських послуг з експедитором-нерезидентом за основною ставкою ПДВ у розмірі 20%
Згідно з підп. «б» та «е» п. 185.1 ПК України об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України відповідно до ст. 186 ПК України, а також з постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.
Блог