Олександр Нечитайло, Антон Поляничко: Процесуальні новели Верховного Суду, або Історія однієї справи

Останнім часом новий Верховний Суд привертає до себе увагу окремими правовими позиціями, сприйняття яких правничим середовищем є неоднозначним. Часом важко зрозуміти - це добре, чи погано, коли з'являються подібні правові висновки найвищої судової інстанції України.

Цього разу хотілося би обговорити правову позицію Верховного Суду у адміністративній справі № 810/4438/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Стейт Оіл» до Офісу великих платників податків ДФС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Щодо предмету спору, варто окремо наголосити на тому, що оскаржувалися податкові повідомлення-рішення від 26 жовтня 2016 року № 0007361401, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 453 315 655 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 226 657 828 грн.; № 0007291401, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на 1 009 957 005 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 69 997 707 грн.; та 119 податкових повідомлень-рішень, якими позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів загальною сумою 174 936 148 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 43 734 111 грн.

Тобто, загальна сума спірних податкових зобов'язань становила майже 2 млрд. грн.

Проте, в українських судах часом розглядаються і більші спірні суми. В чому ж полягає винятковість саме постанови Верховного Суду від 19.02.19 у справі № 810/4438/16?

В зазначеній постанові Верховним Судом зроблено висновки щодо застосування окремих процесуальних інститутів, які можуть мати неабиякий вплив на подальшу судову практику в адміністративних справах, і не лише стосовно податків і зборів.

І. Право кінцевого бенефіціара оскаржити в апеляційному порядку рішення, винесеного щодо юридичної особи

Перший фундаментальний висновок стосується можливості апеляційного оскарження кінцевим бенефіціарним - власником юридичної особи судового рішення, яке винесено щодо самої цієї юридичної особи.

В розглядуваній справі апеляційну скаргу на постанову адміністративного суду першої інстанції було подано фізичною особою- громадянином США, одноосібним засновником позивача, товариства з обмеженою відповідальністю «Стейт Оіл». До слова: компанія «Стейт Оіл» є оператором мережі АЗС «БРСМ-Нафта».

Для того, аби пояснити читачеві, чому так сталося, варто навести хронологію розгляду адміністративними судами України справи № 810/4438/16.

З позовом ТОВ «Стейт Оіл» звернулося в грудні 2016 року.