У Львові заступник міністра охорони здоров’я України Олександр Лінчевський зустрівся з журналістами, щоб обговорити важливі аспекти медичної реформи.
Про медичну реформу, яка нарешті стартувала в Україні, говорять останнім часом багато, проте нерозуміння її аспектів залишається. Можливо, через те, що у громадян вже набило оскому саме слово реформа, яке вживають останніми роками дуже часто щодо процесів, які такими не є. Коли багато років громадян обманюють, то звісно у них з’являється острах і недовіра до будь-яких новацій з боку влади, незважаючи на те, що необхідність цих змін давно вже перезріла, як у випадку з медициною, якою вона є ще зараз, – цим уламком радянської системи фінансування, який не задовольняє жодних потреб пацієнта. Проте він цілком влаштовує тих, хто очолює важливі місця цього уламка і живиться з них. Ефективність заявлених новацій у медичній сфері залежить від команди, яка взялася за цю важку справу, і суспільства, яке розуміє і підтримує її.
Власне, після учорашньої зустрічі у Львові із заступником міністра охорони здоров’я України Олександром Лінчевським дуже захотілося, щоб його команді усе вдалося, і щоб суспільство зрозуміло й підтримало цю реформу. Бо те, що пропонує Міністерство охорони здоров’я, стосується кожного з нас, і воно опирається на розуміння цінності кожного людського життя в Україні.
Олександр Лінчевський не вписується у звичне уявлення українців про високого чиновника – без краватки і свити, щирий і відвертий у розмові, такий собі неформатний чиновник, за зовнішнім фасадом якого ховається чималий досвід і знання. Під час розмови він говорив про основні складові медичної реформи, яку пропонує Міністерство охорони здоров’я, і до чого призведуть ці зміни у медицині.
Ніхто не залишиться без медичної допомоги
Як ми вже знаємо, цього року стартує реформа первинної медичної допомоги. У зв’язку з цим поліклініки мають змінити статус і перейти у некомерційне комунальне підприємства, підписати угоду з Національною службою здоров’я України, отримати від неї фінансування. Чому це важливо? Автономізована поліклініка буде зацікавлена в тому, щоб пацієнт прийшов саме до неї, а не деінде. Вона буде думати, як зацікавити, привернути пацієнта – електронною чергою, ремонтом приміщення медичного закладу, сучасним обладнанням, висококваліфікованим персоналом. Окрім того, головний лікар цієї поліклініки зможе розпоряджатися фінансами, які приходять на його медичний заклад, вирішувати кадрові питання, проблеми з приміщеннями, тобто він сам може приймати рішення про те, як зробити кращим його заклад. Скажімо, він прийме рішення зробити приміщення енергоефективним, від цього зросте економія на енергоносіях. Зекономлені кошти він теж самостійно вирішує, куди потратити.
Згадайте новину: Депутати підтримали закон про медицину у сільській місцевості
Олександр Лінчевський навів приклади – скажімо, у Черкаській області є лікарня, що складається з двох корпусів, комунальні платежі одного з них становлять дві третини медикаментозного забезпечення іншого. Порожній корпус продовжують опалювати, викидаючи гроші в трубу. Коли ця лікарня стане автономізованою, то її керівництво самостійно буде вирішувати фінансові та організаційні питання.
Українці з 1 квітня мають обрати сімейного лікаря і підписати з ним угоду. Всі необхідні для цього документи зараз чекають затвердження у Кабінеті міністрів. Олександр Лінчевський запевняє, що у цьому процесі ніхто не залишиться без медичної допомоги. Вже зараз є поліклініки, які проводять свою реєстрацію. Пацієнт завжди зможе підписати декларацію пізніше, окрім того, він може, якщо йому щось не сподобалося, підписати угоду з іншим лікарем.
Що зміниться для сімейного лікаря?
Олександр Лінчевський вважає, що сімейні лікарі є найбільше недооціненими в суспільстві і в медичній спільноті. За його словами, саме сімейний лікар здатен закрити 80% всіх звернень. «Ми зменшили кількість писанини для лікаря і незабаром зменшимо ще для закладів. Для сімейного лікаря впроваджуємо нову електронну класифікацію захворювань, так звану класифікацію причин звернень. Якщо раніше від лікаря вимагали чіткий діагноз, то зараз світова сімейна медицина відмовляється від такого підходу. Ми кажемо, що сімейний лікар – це фахівець з причин звертання. Міністерство чи суспільство не питає більше сімейного лікаря про те, з якими діагнозами до нього звертаються, а питатимемо, чому до тебе приходять пацієнти – за довідкою, вакцинацією, порадою, лікуванням, рецептом тощо. Багато роботи сімейного лікаря не врахована і ми починаємо звертати на це увагу. Змінюємо підхід до роботи, відтак лікарю буде працювати легше. Окрім того, сімейний лікар отримуватиме більшу зарплату», – зазначив Олександр Лінчевський.
Блог