Ограничение права на кассационное обжалование в новом ХПК

Иногда на адрес Верховного Суда звучат критические замечания, аргументированные тем, что установление ограничений относительно подачи кассаций нарушает право на доступ к правосудию. Однако международный опыт убеждает: именно разумные ограничения кассационного обжалования дают возможность судебной системе работать эффективно, сообщает zib.com.ua.

Міжнародний досвід

Застосування фільтрів у країнах ЄС є загальноприйнятою практикою та вважається цілком виправданим. Так, верховні суди в Європі в середньому розглядають менш як 1% від усієї кількості справ. Переважає підхід, згідно з яким спір має бути вирішено в суді першої інстанції. Апеляційна інстанція виправляє допущені помилки, а касаційна розглядає лише фундаментальні питання.

Відповідно до рекомендації Комітету міністрів Ради Європи від 7.02.95 №R(95)5 державам-членам рекомендовано вживати заходів щодо визначення кола питань, виключених із права на апеляцію та касацію, для запобігання будь-яким зловживанням системою оскарження. За змістом п.«с» ст.7 рекомендації, скарги до суду третьої інстанції мають подаватися передусім щодо тих справ, які заслуговують на такий розгляд. Наприклад, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, в яких питання права мають значення для широкого загалу.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 5.04.2018 у справі «Zubac v. Croatia» визначено критерії застосування законодавчих обмежень щодо доступу до Верховного суду, а саме:

• передбачуваність обмеження;

• несприятливі наслідки помилок під час провадження, що призвело до відмови заявникові у доступі до вищого суду;

• можливість стверджувати, що такі обмеження здатні спричинити «надмірний формалізм».

У цій справі ЄСПЛ наголосив: коли національне законодавство дало суду змогу відфільтрувати справи, що надходять до нього, вищий суд, вирішуючи питання про надання доступу, не обмежений помилковою оцінкою цього порогу, наданою судами нижчої інстанції.

Суд зауважив, що оскаржуване обмеження мало законну мету — дотримання встановленого законом раціонального порогу для подання скарг до ВС задля забезпечення того, щоб найвища інстанція з огляду на її роль розглядала лише питання, які мають фундаментальне значення.

Читайте статтю: Чи має бути вільним вхід до Верховного Суду?