Огляд практики ВС від Ростислава Кравця, що опублікована з 19 по 25 вересня 2020 року

Цей огляд містить цілу низку дуже цікавих висновків Великої палати з черговим перекручуванням рішення ЄСПЛ вже стосовно люстрації, позиції стосовно стягнення моральної шкоди за вкладом у банку, продовження договору оренди земельної ділянки, задоволення вимог поточних кредиторів під час мораторію, зупинення провадження у кримінальній справі до внесення змін у законодавство, чергові перекручування власних позицій по перереєстрації майна, огляд ключових правових позицій Верховного Суду у сфері оподаткування та митної справи, низку рішень з кредитних спорів та спорів пов'язаних зі стягненням депозитів й багато іншого.

За цей період, рекомендую звернути увагу на наступні ухвали, постанови й рішення:

Ухвала ВП-ВС про зупинення провадження за обвинуваченням по ст. 375 КК до втрати їй сили на підставі рішення КСУ чи внесенні відповідних змін до законодавства

Справа № 0306/7567/12

Дуже цікавий підхід суддів Великої палати до вирішення виключної правової проблеми: чи може вважатися неправосудним у кримінально-правовому розумінні й зумовлювати кримінальну відповідальність судді за статтею 375 Кримінального кодексу України (далі - КК) судове рішення, яке не скасоване судом вищого рівня в порядку, встановленому процесуальним законом.

Суд дійшов до висновку, що визнання правової норми неконституційною анулює підстави для формування висновків щодо її застосування. Адже в такому випадку кримінально-правова норма втрачає законну силу, що є безумовною підставою для закриття кримінальної справи за відповідним обвинуваченням. Водночас Велика Палата позбавлена можливості вирішити поставлене перед нею питання по суті з урахуванням Рішення Конституційного Суду України в період збереження статтею 375 КК формальної чинності.

З огляду на зазначене, провадження у справі необхідно зупинити до втрати чинності статтею 375 КК або приведення її законодавцем у відповідність із Конституцією України.

Попри те, що нормами кримінально-процесуального закону відповідну ситуацію прямо не предбачено як підставу для зупинення провадження у справі, Велика Палата вважає за необхідне й можливе застосувати аналогію права. Зазначена можливість встановлена частиною 6 статті 9 КПК, згідно з якою коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються встановлені частиною першою статті 7 КПК загальні засади кримінального провадження.

Постанова ВП-ВС про непоширення мораторію під час банкрутства на поточні зобов`язання до відкриття ліквідаційної процедури

Справа № 826/3106/18

Велика палата зазначила, що заборона застосування санкцій протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів стосується невиконання чи неналежного виконання грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов`язкових платежів), термін виконання яких настав до дати введення мораторію, і не поширюється на поточні зобов`язання (зобов`язання, які виникли після цієї дати) боржника. Боржник, стосовно якого порушено провадження про визнання банкрутом і введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, звільняється від відповідальності лише за невиконання зобов`язань, щодо яких запроваджено мораторій. За поточними зобов`язаннями боржник відповідає на загальних підставах до прийняття господарським судом постанови про визнання його банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.