Огляд практики ВС від Ростислава Кравця, що опублікована з 14 по 20 березня 2020 року

В цей огляд увійшли постанови оприлюднені з 14 по 20 березня 2020 року щодо юрисдикції спору стосовно отримання відповіді на запит про публічну інформацію від господарюючого суб’єкта, перегляду недійсності договору після рушення ЄСПЛ, юрисдикції спору щодо зняття арешту з майна у виконавчому провадженні, виселення особи з маневреного житлового фонду, а також аналітичний огляд судової практики ВС щодо вирішення зразкових справ, огляд практики ЄСПЛ, Постанови ВС-КЦС про протиправність арешту рахунку за немайновим рішенням та накладення арешту на рахунок для догляду за дитиною, Постанови Подільського райсуду про відсутність в діях особи складу адмінправопорушення щодо порядку ведення податкового обліку і багато іншого.

За цей період, рекомендую звернути увагу на наступні ухвали, постанови й рішення:

Постанова ВП-ВС про адміністративну юрисдикцію спору щодо отримання відповіді на запит про публічну інформацію від господарюючого суб'єкта

Справа № 520/12042/18

Чергова постанова Великої палати, яка свідчить про необхідність ліквідації господарської та адміністративної юрисдикції.

Суд зазначив, що якщо особа стверджує про порушення її права на доступ до публічної інформації, визначає вид інформації, її розпорядника та спосіб, яким останній порушує її право; чітко, ясно і однозначно формулює свої вимоги саме в аспекті забезпечення її права на отримання публічної інформації від суб`єкта господарювання; стверджує, що саме суб`єкт господарювання за законом, що регулює спірні відносини, є розпорядником запитуваної інформації; бажає захистити своє право і звертається за захистом до суду, виконує вимоги процесуального закону щодо форми та змісту подання позовної заяви (приміром сплачує судовий збір), то такий захист може надати тільки адміністративний суд, позаяк за законом на відносини із оскарження бездіяльності розпорядника інформації щодо розгляду звернення або запиту на інформацію поширюється юрисдикція адміністративних судів.

Якщо на стадії відкриття позовного провадження зі змісту позовних вимог, викладу обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і доказів, зазначених ним на підтвердження вказаних обставин, можна (попередньо, неофіційно, довільно тощо) визначити, що, наприклад, запитувана інформація не є публічною чи перебуває за межами будь-якої управлінської діяльності суб`єкта відносин у сфері доступу до публічної інформації, а розпорядник інформації не її володільцем чи носієм, то такі висновки чи судження не повинні робитись на момент постановлення чи ухвалення процесуальних рішень з питань, що стосуються підсудності чи юрисдикції спору, оскільки такого роду формулювання чи судження стосуються суті спору й мають використовуватися як мотиви тільки за результатами кінцевого розгляду спору по суті.

Докотились - суд під час відкриття провадження повинен неофіційно та довільно щось встановлювати. Навіщо цій розподіл за юрисдикцією взагалі.

Постанова ВП-ВС після ЄСПЛ щодо визнання недійсним договору купівлі-продажу за підробленою довіреністю

Справа № 2-82/09

Після ознайомлення з цим рішенням виникає в мене єдине питання, чи будуть судді всіх інстанцій, чиє рішення було скасовано ЄСПЛ саме з підстав порушення п. 1 ст. 6 Конвенції, притягнуті до відповідальності? При цьому зазначивши у своєму рішенні прізвища суддів першої та апеляційної інстанції, чомусь не зазначили прізвище судді Верховного суду України, а в реєстрі ухвала відсутня. Чи ВРП зверне на це увагу і застосує до цих суддів відповідну санкцію - звільнення з посади?