Огляд практики ВС від Ростислава Кравця, що опублікована з 11 по 17 липня 2020 року

Цей огляд містить низку цікавих рішень стосовно стягнення з банку депозиту з врахування вимог ст. 625 ЦК та Закону України Про захист прав споживачів, також в огляд ввійшли постанова ВП-ВС стосовно прав довічно засуджених, способу захисту при переважному праві викупу і переведені права покупця на орендаря, порядку повернення коштів банками з тимчасовою адміністрацією недержавним пенсійним фондам, юрисдикцію спору з Фондом страхування від нещасних випадків на виробництві щодо перерахунку витрат на ліки, рішення КСУ стосовно іпотеки, практики ЄСПЛ, практики ВС-КГС щодо спорів у виконавчому проваджені, забезпечення позову у разі притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності та багато іншого.

За цей період, рекомендую звернути увагу на наступні ухвали, постанови й рішення:

Постанова ВП-ВС після ЄСПЛ стосовно відмови у перегляді вироку довічно ув'язненому

Справа № 1-42/2004

Велика Палата дійшла таких висновків: а) довічне позбавлення волі як пропорційний та справедливий вид покарання за скоєння найтяжчих злочинів не суперечить ідеї людської гідності, яка лежить в основі ЄКПЛ, та не являє собою порушення її статті 3; б) лише нескорочуване довічне позбавлення волі є порушенням статті 3 ЄКПЛ; в) відсутнє порушення статті 3 ЄКПЛ в тому випадку, коли існує нормативно визначений на національному рівні та практично ефективний механізм перегляду покарання у виді довічного позбавлення волі; г) механізм перегляду покарання у виді довічного позбавлення волі дозволяє національним органам оцінити зміни поведінки довічно ув`язненого і констатувати прогрес, який не виправдовує триваюче утримання в ізоляції.

В національному законодавстві України, як зазначив ЄСПЛ, існує суттєва законодавча прогалина, що стосується врегулювання можливості звільнення осіб, засуджених до довічного позбавлення волі. Однак, вдосконалення нормативно-правових актів шляхом прийняття законів, внесення до них змін і доповнень є прерогативою законодавчої гілки влади і не належить до повноважень суду будь-якої інстанції. Адже варто розрізняти повноваження щодо нормотворення, які належать саме законодавчому органу, та повноваження щодо правозастосування, що реалізуються судовими органами в процесі здійснення правосуддя.

Постанова ВП-ВС про адміністративну юрисдикцію спору щодо оскарження стягнення виконавчого збору

Справа № 705/1804/13-ц

Велика палата зазначила, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи з приводу оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, прийнятих у виконавчих провадженнях щодо примусового виконання усіх виконавчих документів, незалежно від того, яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції, вони видані. До юрисдикції адміністративних судів належать також справи про оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби, прийнятих (вчинених, допущених) під час примусового виконання постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, як виконавчих документів в окремому виконавчому провадженні.

Постанова ВП-ВС стосовно способу захисту при переважному праві викупу і переведені прав покупця на орендаря

Справа № 909/337/19