Оформлення відстрочки від призову на військову службу: позиція ТЦК та судова практика

Хоча відстрочка від призову на військову службу з’явилася у Законі «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» два з половиною десятки роки тому, військовозобов’язані почали активно користуватися цим правом лише після повномасштабного вторгнення РФ в Україну. І одразу виникли проблеми. Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки специфічно тлумачать законодавство. Крапки над «і» розставляють суди.

Повідомити - не прибути

Відповідно до ч. 11 ст. 38 Закону «Про військовий обов’язок і військову службу» визначено, що призовники, військовозобов’язані, резервісти у разі змін (сімейного стану, стану здоров’я, адреси місця проживання або перебування, освіти, місця роботи, посади) зобов’язані особисто повідомити про них органи, де вони перебувають на військовому обліку.

Тож однією зі стандартних перепон у реалізації права на відстрочку стала ситуація, коли громадянин надсилає заяву та підтверджуючі документи поштою. У ТЦК це розцінюють як не особисту подачу документів.

П’ятий апеляційний адміністративний суд у справі №420/840/24 зазначив, що приписами Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабміну від 30.12.2022 №1487, не передбачено обов’язку особистого відвідування особою ТЦК для подання заяви та документів на відстрочку.

Так, згідно п/п.8 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів (додаток 2 до Порядку) особи повинні особисто повідомляти про зміну персональних даних, зазначених у ст. 7 Закону «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів», а також надавати документи, що підтверджують право на відстрочку з підстав, визначених у статті 23 Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Але обов’язок «особисто повідомити» не означає «особисто прибути». При цьому згідно з матеріалами справи ТЦК не ставив під сумнів факт, що заява про відстрочку була направлена військовозобов’язаним особисто.

Тож особа, яка надіслала документи поштою, дотримала процедуру особистого їх подання (направлення). А от ТЦК, як суб’єкт владних повноважень, до компетенції якого належить вирішення питання щодо надання відстрочки, після отримання від особи заяви, повинен був прийняти певне рішення за наслідком її розгляду, адже відстрочка або відмова у відстрочці передбачає її письмове оформлення (див. постанову 5ААС від 04.06.2024).

Форма обов’язкової відповіді

Тобто, у таких випадках суб’єкт владних повноважень не може навіть утриматись від прийняття рішення. Але деякі ТЦК уважають, що листа, який навіть не завжди відправляється заявнику, достатньо щоб вважати заяву розглянутою по суті.

Так, у справі №120/476/24 військовозобов’язаний, який порушив правила військового обліку, направив заяву про відстрочку. У відповідь ТЦК направив листа, в якому зазначив про необхідність особистого подання заяви.