Не кожен пересічний громадянин та навіть юрист, що не стикається на практиці з реєстраційними діями, знають щось про «Офіс протидії рейдерству». Більше того, останнім часом у новинах щодо гучних корупційних скандалів з рейдерського захоплення нерухомості фігурує саме цей орган Мінюсту. Актуальності висвітлення роботи Офісу також додає факт збільшення випадків рейдерських захоплень майна з початку карантину у вересні 2020 року. Ця стаття направлена на те, щоб розібратися у процедурі та повноваженнях Офісу протидії рейдерству, що стали причиною появи цього органу Мінюсту у центрі уваги ЗМІ.
Офіс протидії рейдерству був відкритий у 2019 році при Міністерстві юстиції України на правах департаменту, завданням якого є реалізації державної політики у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб – підприємців. Простими словами, Офіс займається боротьбою з «чорними реєстраторами», захистом прав власників нерухомого майна та власників корпоративних прав юридичних осіб. Керівництво Мінюсту позиціонує створення Офісу, як початок кінця «епохи рейдерства».
Цікавим є те, що проаналізувавши закони та існуючі підзаконні нормативно-правові акти важко знайти будь-яке згадування Офісу протидії рейдерству та інформації щодо положення, на підставі якого він діє. За нашої уяви Офіс протидії рейдерству – це бренд, створений Мінюстом та є новою «обкладинкою» іншого колегіального органу, який в дійсності розглядає скарги на державних реєстраторів та захищає від «чорних реєстраторів».
Слід відзначити, що Офіс протидії рейдерству не є новим органом Мінюсту, а є фактично ребредингом старого - Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, що діяла відповідно до Наказу Мінюсту від 12.01.2016 р. № 37/5, виданого попереднім Міністром юстиції України Павлом Петренком.
Наказом Міністерства юстиції України від 09.01.2020 р. №71/5, виданим вже новим міністром Денисом Малюською, було затверджено «Положення про Колегію з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції» (далі – «Положення»). Відтак зі зміною керівництва Мінюсту відбулась також і зміна колегіального органу Мінюсту з Комісії на Колегію із узагальненою назвою «Офіс протидії рейдерству». Таке перейменування державних органів у «Офіси» стало актуальним з обранням президентом Володимира Зеленського (під тенденцію потрапили Адміністрація Президента України - Офіс Президента України, а також Генеральна прокуратура України - Офіс генерального прокурора).
Так, відповідно до Положення, Колегія - це постійно діючий консультативно-дорадчий орган при Мін'юсті. Колегія є тим органом, що здійснює розгляд скарг у сфері державної реєстрації у формі засідань. Фактично Колегія була створена змість раніше діючої Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, що також діяла при Мінюсті.
Таким чином, подаючи скаргу (онлайн, поштою або особисто) на дії державного реєстратора (в т.ч. нотаріуса), який на думку заявника скарги порушив вимоги законодавства та незаконно перереєстрував право власності на належне заявнику майно, скаржник звертається не до Офісу протидії рейдерству, а до Колегії. Велику вивіску з назвою «ОФІС ПРОТИДІЇ РЕЙДЕРСТВУ» ви можете побачити у місті Києві на будинку 15 по вул. Євгена Сверстюка.
Процедурні питання розгляду скарг Колегією визначені у затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 р. №1128 «Порядку розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції» (далі – «Порядок»). Зазначений Порядок є процедурним документом, що регламентує провадження з розгляду Скарг на дії державних реєстраторів. Крім того, частково процедура розгляду скарг регламентована у Розділі ІІІ Положення.
Колегія здійснює розгляд скарг на дії та бездіяльність державних реєстраторів, щодо прийняття рішень з державної реєстрації у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Тобто, предметом розгляду є порушення здійснені відносно державної реєстрації прав на нерухоме майно та державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
При цьому, як вбачається з нашої практики та аналізу рішень, прийнятих Колегією за результатами розгляду скарг у сфері державної реєстрації, більшість скарг подається з питань реєстрації речових прав на нерухоме майно, подання яких передбачено ст. 37 Закону України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Коротко підсумувавши підстави для звернення до Колегії за захистом прав можна виділити наступні вимоги для звернення зі скаргою на дії або бездіяльність державного реєстратора: 1) наявність права на нерухоме майно, 2) порушення права дією або бездіяльністю державного реєстратора, 3) подання письмової скарги протягом 60-ти календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю державного реєстратора.
Блог