Чи можливе проведення НСРД у кримінальних провадженнях за фактом готування до злочину?

Додержання законності при проведенні негласних слідчих (розшукових) дій (далі – НСРД) у кримінальному провадженні – є визначальною передумовою для подальшого використання результатів таких дій як доказу в суді, а також однією із найбільш актуальних та дискусійних тем у правозастосовчій практиці. Гостроти таким дискусіям додає той факт, що інформація, здобута під час проведення НСРД, дуже часто відіграє важливу, а інколи і вирішальну, роль в процесі доведення винуватості особи.

Актуальність питання підтверджується масивом правових висновків Верховного Суду на тему НСРД, які продукуються вищим судовим органом майже щомісячно, та доволі часто повністю суперечать один одному.

Наразі плеяду найбільш обговорюваних проблем в сфері оцінки допустимості результатів НСРД, на мою думку, складають:

- проблема відкриття матеріалів НСРД (ухвал, постанов, доручень, протоколів, носіїв інформації та ін.) в ст. 290 КПК України (частково врегульована постановою Великої Палати Верховного Суду від 16 жовтня 2019 року у справі № 640/6847/15-к);

- проблема провокації вчинення злочину в ході проведення НСРД;

- проблема дотримання порядку, визначеного ст.ст. 104-106, 252 КПК України, при оформленні протоколів за результатами НСРД;

- проблема "секретності" (засекречування відомостей про технічні засоби, що використовуються в ході проведення НСРД, без можливості перевірки достовірності інформації, здобутої за їх допомогою, та засекречування анкетних даних осіб, що були залучені до конфіденційного співробітництва, без можливості подальшої перевірки правдивості їх показань в суді та збору інформації, що дискредитує такого конфідента).

В цій статті мною буде розкрито зміст ще однієї проблеми, яка безпосередньо пов'язана із темою законності проведення НСРД. Описана нижче проблема, була виявлена під час захисту інтересів особи у кримінальному провадженні, а її актуальність в подальшому була підтверджена в процесі аналізу судової практики у кримінальних справах.

Аналізуйте судовий акт: Постанови про проведення НСРД із грифом обмеження мають бути відкриті захисту та долучені до матеріалів справи, інакше отримані на їх підставі докази - є недопустимими (ВС/ККС у справі № 748/3070/15-к, від 12 квітня 2018 р.)

НЕЗАВЕРШЕНА ГУМАНІЗАЦІЯ

У Єдиному державному реєстрі судових рішень знаходиться величезний масив ухвал слідчих суддів (в основному щодо застосування заходів забезпечення кримінального провадження), постановлених у межах кримінальних проваджень, що розпочаті за фактом вчинення готування до злочину, тобто кваліфіковані одночасно за ст. 14 КК України та однією зі статей Особливої частини (найчастіше ч. 2, ч. 3 ст. 307 та ч. 3 ст. 368 КК України).