Новий закон "Про медіа" – нові правила спростування недостовірної інформації

Закон України "Про медіа" стосується не лише медіа, але й осіб, про яких поширюється інформація у публікаціях таких медіа. Законом передбачені нові правила спростування негативної інформації.

Порядок захисту від негативної інформації поза судом тепер чітко регламентований.

Якщо про вас опублікували матеріал, який за змістом не відповідає дійсності, принижує вашу честь, гідність чи ділову репутацію, то закон передбачає право на подання заяви про спростування або заяви про реалізацію права на відповідь. Спростування є таким способом захисту, коли суб’єкт медіа підтверджує недостовірність поширеної інформації, тобто спростовує її через її невідповідність дійсності. Відповідь передбачає розміщення суб’єктом медіа версії або інтерпретації подій, які надані постраждалою особою у заяві про відповідь.

Варто звернути увагу на те, що закон обмежує строк, протягом якого постраждала особа повинна подати заяву по спростування інформації безпосередньо суб’єкту медіа. Така заява повинна бути надіслана не пізніше, ніж через 20 днів після публікації. Якщо такий строк пропущений, то суб’єкт медіа має право відмовити в спростуванні або опублікуванні відповіді.

Заява повинна містити перелік тверджень та відомостей, які заявник вважає такими, що не відповідають дійсності, обґрунтування щодо недостовірності поширених відомостей та заподіяної шкоди честі, гідності чи діловій репутації особи. Разом із заявою відповідно заявник повинен додати спростування або відповідь.

Телеканал або друковані медіа зобов’язані розглянути заяву та повідомити заявника про прийняте ним рішення упродовж 14 днів з дня її отримання. Суб’єкт у сфері онлайн-медіа (стосується веб-сайтів) зобов’язаний розглянути заяву та повідомити заявника про прийняте ним рішення невідкладно, але не пізніше п’яти робочих днів з дня отримання заяви. Відповідно, якщо заява позитивно розглядається, суб’єкт медіа публікує спростування чи відповідь у найкоротший строк.

Читайте статтю: «Hate speech» vs "cвобода слова" в Інтернеті. Чи відповідають користувачі соціальних мереж та веб-сайти за коментарі під своїми публікаціями?

У яких випадках суб’єкт медіа може відмовити у спростуванні інформації?

Умовно підстави для відмови можна поділити на дві групи:

1) відмова через формальну невідповідність;

2) відмова з наданням обґрунтованої письмової відповіді.

До першої групи підстав можна віднести випадки, коли обсяг спростування або відповіді, який вимагає поширити заявник, перевищує обсяг поширеної інформації; інформація, яку вимагає поширити заявник, виходить за межі предмета, щодо якого надається спростування або відповідь; спростування або відповідь надані іншою мовою або поширена інформація не стосується особи заявника. В перелічений випадках закон не вимагає надання обґрунтованої відповіді від суб’єкта медіа, а лише надання письмової відповіді.