Новий закон про концесію: чого очікувати інвесторам

Верховна Рада 03 жовтня 2019 року ухвалила Закон «Про концесію», який має удосконалити правове регулювання концесійної діяльності та гармонізувати законодавство про концесії із законодавством про державно-приватне партнерство та який передбачає умови залучення приватного капіталу до управління держмайном.

Що ж таке концесія?

Концесія — це форма здійснення державно-приватного партнерства, що передбачає надання концесієдавцем концесіонеру права на створення та/або будівництво (нове будівництво, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт та технічне переоснащення), та/або управління (користування, експлуатацію, технічне обслуговування) об'єктом концесії, та/або надання суспільно значущих послуг у порядку та на умовах, визначених концесійним договором, а також передбачає передачу концесіонеру переважної частини операційного ризику, що охоплює ризик попиту та/або ризик пропозиції.

Іншими словами, це форма державно-приватного партнерства, яка передбачає передавання об'єктів державної власності (власності територіальної громади) — доріг, аеропортів, вокзалів, портів тощо — у тимчасове користування приватним підприємствам. Необхідною умовою для такої передачі є обов'язкове інвестування приватними інвесторами в такі об'єкти.

Чи є новим для України поняття «концесії»?

Ні, але чинний донедавна Закон про концесії був ухвалений ще у далекому 1999 році і його досконалість доволі сумнівна: за 29 років в країні не був реалізований жодний масштабний проект на умовах концесії, тоді як в ЄС встигли побудувати понад 50 тис км доріг. В Україні реалізація такої практики була неможлива через недосконалість, застарілість та неузгодженість законодавства у сфері застосування концесії та державно-приватного партнерства (далі – ДПП).

До моменту прийняття нового Закону питання концесії регулювалися чотирма різними Законами, що протирічать один одному. Метою та завданням нового Закону є те, що застосування механізму концесії дозволить державі залучити значні приватні інвестиції для модернізації і підвищення ефективності використання інфраструктуриних об'єктів (морські та річкові порти, дороги, аеропорти).

Також новий Закон «Про концесію» вирішує одну з основних проблем, яку заважали реалізувати проекти ДПП – неоднозначність і неузгодженість процедур щодо початку такої взаємодії. Так, Закон про ДПП, визнаючи концесію однією з форм ДПП, визначав свою процедуру ініціювання партнерства, проведення конкурсу з відбору приватного партнера та вирішення інших організаційних питань. Втім, Закон «Про концесії» 1999 року встановлював іншу процедуру ініціювання концесії та відбору концесіонера. Тобто для інвестора ці процеси були заскладними, не до кінця зрозумілими, не мали чітко прописаних правил – ну хто захоче з такого починати справу?

Новий же Закон «Про концесію» встановлює чіткі процедури:

- ініціювання та прийняття рішення щодо здійснення ДПП, у тому числі концесії;

- процедуру проведення концесійного конкурсу;