Новий Верховний суд: хто всі ці люди?

До оновленого ВСУ пройшли майже 80 % діючих та колишніх суддів

Наприкінці липня Вища кваліфікаційна комісія суддів України затвердила рейтинг 320 кандидатів на посади суддів Верховного суду. 120 осіб із них стали переможцями конкурсу. Вперше претендувати на посади суддів ВС змогли адвокати та науковці, які мають 10 років фахового стажу.

Після реформи Верховний суд стає найвпливовішим у судовій системі, виконуючи функції останньої касаційної інстанції в усіх сферах судочинства. У новому Верховному суді буде чотири касаційні суди – цивільний, господарський, адміністративний та кримінальний. В кожен із цих судів обрано по 30 суддів, зарплати яких будуть стартувати від 120 тис. грн. Найбільше кандидатів подалися у цивільний суд – 211 осіб, у кримінальний – 185, господарський – 134, а менш привабливим виявився адміністративний – 123. Петро Порошенко подав результати конкурсу як велику «перемогу», зазначивши, що він мав би стати взірцем для інших держав. Президент наголосив, що до 80% тих, до кого Громадська рада доброчесності, яка проводила перевірку кандидатів, мала претензії, так і не потрапили до фінального списку.

Згадайте новину: ВККС надає другий шанс. 44 кандидати у Верховний Суд повернули до конкурсу

Втім не все так просто. Дійсно, багато сумнівних персон на чолі з нинішнім головою Верховного суду Ярославом Гребенюком та інших суддів та екс-суддів, яких підозрюють у корупції, зійшли з дистанції. Але майже 80% переможців конкурсу є або були суддями. І тільки 24 % є кандидатами поза судової системи – це науковці або адвокати. 30 переможців зі 120 не прошли перевірку на доброчесність (через неспівпадіння в деклараціях, надто розкішний спосіб життя, дивні та неправосудні рішення). 44 новообраних судді мають рідню у споріднених сферах (суди, прокуратури, правоохоронні органи, адвокатура, нотаріат). У деяких з нових суддів простежується зв'язок з конкретними політичними силами.

Тож Громадська рада доброчесності забажала зустрітися з Порошенком, аби пояснити йому небезпеку проходження до ВС суддів, щодо яких дала негативні висновки, а кваліфікаційна комісія не звернула на це уваги. Несподівано жорстко щодо результатів конкурсу висловились і в посольстві США, де наголосили, що доброчесність багатьох кандидатів викликає сумніви. Ми проаналізували особливості біографій 120 переможців конкурсу, результати якого ще має затвердити Вища рада правосуддя, та виявив найбільш цікавих персонажів.

Касаційний адміністративний суд

Суддя вищого адміністративного суду Лариса Мороз, будучи суддею-доповідачем у складі колегії суддів ВАСУ, скасувала подання Вищої ради юстиції про звільнення судді, яка свавільно брали під варту у зв’язку з подіями на Майдані 2013-2014 років – судді Оболонського районного суду Києва Швачач. У подальшому Верховний Суд зазначену постанову ВАСУ скасував і в задоволенні позову відмовив. Також Мороз головувала в складі колегії суддів ВАСУ, яка скасувала рішення ВККС про відсторонення судді Бабушкінського районного суду Дніпропетровська Решетніка, підозрюваного в ухваленні завідомо неправосудного рішення про обрання найбільш суворих запобіжних заходів учасникам мирних зібрань.

Вспомните новость: Верховный Суд получил претендентов

Дуже чутливе відношення до своїх колег продемонстрував і ще один переможець конкурсу та суддя ВАСУ Олександр Стародуб. Він був у складі колегії суддів, яка визнала незаконним та скасувала рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів про відсторонення судді Печерського райсуду Києва Кицюка, підозрюваного ГПУ в ухваленні завідомо неправосудного рішення у справах про адміністративні правопорушення відносно активістів Автомайдану.

Голова Миколаївського окружного адмінсуду Всеволод Князєв «прославився» тим, що відновив на посаді екс-начальника кадрового управління УМВС Миколаївської області Сергія Білоуса, який не пройшов переатестацію, та ще 15 звільнених раніше офіцерів міліції.

Суддя у відставці Рівненського окружного адміністративного суду Василь Шарапа відзначився неоднозначною поведінкою в 2013–2014-х роках. З одного боку, в 2013 р., коли режим Януковича почував себе дуже впевнено, він не боявся ухвалювати рішення про відмову у задоволенні позовів про заборону мирних зібрань. Але при цьому в 2014-му виправдовував ухвалення суддею Рівненського окружного адмінсуду рішення про обмеження мирних зібрань у революційний період, а також рішень щодо учасників протестів. Люстрацію Шарапа називав розправою над суддями.