Новые подходы ВС к защите прав плательщиков в налоговых спорах

С конца 2017 года в Украине действует новый высший судебный орган. Это дало основания надеяться, что он по-новому посмотрит на проблемы правоприменения и судебной практики в налоговых спорах. Оправдались ли такие надежды? Попробуем выяснить на конкретных примерах, сообщает zib.com.ua

«Проблемні» контрагенти

Доволі поширеною була і залишається практика, коли контролюючі органи позбавляють платника права на податковий кредит та не визнають витрат внаслідок того, що проти його контрагента порушено провадження за ст.205 Кримінального кодексу («Фіктивне підприємництво»). Або є вирок, яким установлено вину посадових осіб такого контрагента у фіктивному підприємництві.

Верховний Суд України вирішував подібні справи на користь контролюючих органів. Він зазначав, що «статус фіктивного, нелегального підприємства не сумісний з легальною підприємницькою діяльністю. Господарські операції таких підприємств не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку» (постанова ВСУ від 1.12.2015 у справі №826/15034/14).

Правомірність і логічність такої позиції ВСУ викликала сумніви, а тому платники очікували від нового ВС зміни формального підходу до цієї категорії справ. Так, для формування єдиної правозастосовної практики одну зі справ Касаційний адміністративний суд передав на розгляд Великої палати ВС. Однак остання дійшла висновку про відсутність виключної правової проблеми, натомість зазначила, що «у кожній конкретній справі суд має давати правову оцінку встановленим фактичним обставинам». Справу повернули на розгляд КАС (ухвала від 26.03.2018 у справі №826/19939/16).

Як наслідок, результат розгляду спорів про податкові повідомлення- рішення, прийняті у зв’язку з наявністю вироку стосовно контрагента платника, суттєво не змінився. КАС здебільшого продовжує використовувати висновок ВСУ щодо несумісності статусу фіктивності підприємства з легальною діяльністю.

Попри це, деякі судді ВС демонструють дещо новий підхід до вирішення спорів з проблемними контрагентами. Вони відстоюють позицію, що «сам факт наявності вироків, ухвалених на підставі угод... не дає підстав для автоматичного висновку про нереальність господарських операцій, унаслідок чого є нагальна необхідність перевіряти доведеність кожного податкового правопорушення і проводити комплексне дослідження всіх складових господарських операцій з урахуванням обставин, установлених у вироках, які набрали законної сили» (постанова ВС від 27.02.2018 у справі №813/1766/17).

Таким чином, попри загальну невтішну тенденцію, в платників податків з’явився шанс на те, що підхід ВС і судів нижчих інстанцій до вирішення спорів, пов’язаних із фіктивними контрагентами, поступово змінюватиметься.

Читайте статтю: ОЧІКУЄМО ПЕРЕВІРКИ НА ДОТРИМАННЯ ТРУДОВОГО ЗАКОНОДАВСТВА

Оскарження вироків третіми особами

Наявність вироку, ухваленого за фактом фіктивного підприємництва проти керівника підприємства, зумовлює негативні наслідки для добросовісного контрагента, що прямо впливає на його права та обов’язки. Чи має право такий платник оскаржити вирок, якщо він не є стороною кримінального провадження?