Нові правила банкрутства

В жовтні 2018 р. прийнято довгоочікуваний Кодекс України з процедур банкрутства. Чи зможуть прописані в ньому механізми вплинути на прозорість погашення заборгованості, чітко встановити права боржників, кредиторів та арбітражних керуючих розберемося в цій статті.

Найбільші зміни звичайно стосуються зміни суб’єктного складу процедури банкрутства.

Теперішній Закон про банкрутство, регулює порядок погашення заборгованості Боржника - юридичної особи - суб’єкта підприємницької діяльності або фізичної особи за зобов’язаннями, які виникли у фізичної особи у зв’язку зі здійсненням нею підприємницької діяльності.

В прийнятому кодексі відсутня така ознака боржника як набуття нею боргів у зв’язку зі здійсненням підприємницької діяльності.

На практиці це означає, що в незалежності від підстав для виникнення заборгованості (неповернення кредиту, нанесення майнової шкоди) кредитор матиме змогу звернутися до суду для порушення справи про банкрутство будь-якої особи яка має цивільну правоздатність та дієздатність.

Необхідно зазначити, з моменту набрання чинності Кодексом втрачає чинність Закон України “Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті”. Тому в банківських установах сподіваються на початок хоч якогось руху в бік погашення заборгованості цих кредитів. Проте, зважаючи на обмеження встановлені у перехідних положеннях, цей процес буде досить тривалим.

Саме для фізичних осіб виведена окрема процедура у справах про банкрутство – реструктуризація, що застосовуватиметься з метою відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов’язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника. Також запроваджується процедура погашення боргів, що застосовується з метою задоволення вимог кредиторів за рахунок реалізації майна банкрута, визнаного банкрутом.

Разом з тим, буде дуже цікаво спостерігати за діями господарських судів у провадженні яких будуть здійснюватимуться провадження де боржниками виступатимуть фізичні особи, а не представники бізнесу.

При цьому, визначення кредитора в новому кодексі із чинним законодавством не відрізняється – це юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.

Цікавим є підхід до порушення справи про банкрутство фізичної особи та фізичної соби-підприємця. Так, провадження у справі про неплатоспроможність боржника – фізичної особи або фізичної особи-підприємця може бути відкрито лише за заявою боржника. Підставами для такого звернення є: 1) розмір прострочених зобов’язань боржника перед кредитором (кредиторами) становить не менше тридцяти мінімальних розмірів заробітної плати; 2) боржник припинив погашати кредити чи здійснювати інші планові платежі у розмірі більше як п’ятдесят відсотків місячних платежів по кожному з кредитних та інших зобов’язань упродовж двох місяців; 3) винесено постанову у виконавчому провадженні про відсутність у фізичної особи майна, на яке можна звернути стягнення; 4) існують інші обставини, які підтверджують про те, що у найближчий час боржник не зможе виконати грошові зобов’язання чи здійснювати звичайні поточні платежі (загроза неплатоспроможності).

Щодо юридичних осіб, то мінімального розміру (порогу) заборгованості та терміну прострочення для звернення кредитора до суду взагалі не передбачено. В прийнятому кодексі взагалі відсутнє поняття безспірності грошових вимог, а до заяви кредитора додається лише докази сплати судового збору, документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником; докази авансування винагороди арбітражному керуючому трьох розмірів мінімальної заробітної плати за три місяці виконання повноважень; докази надсилання боржнику копії заяви і доданих до неї документів.