НОТАРІАЛЬНЕ ЗАСВІДЧЕННЯ ВІРНОСТІ ПЕРЕКЛАДУ ДОКУМЕНТІВ

Порядок засвідчення вірності перекладу документа нотаріусом врегульовано статтею 79 Закону України «Про нотаріат» та главою 8 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України (далі – Порядок).

Засвідчити вірність перекладу документа з однієї мови на іншу вправі будь-який нотаріус України, як державний, так і приватний.

Крім того, відповідно до вимог статті 38 Закону України «Про нотаріат» консульські установи України також засвідчують вірність перекладу документів з однієї мови на іншу.

Нотаріус засвідчує вірність перекладу документа з однієї мови на іншу, якщо він знає відповідні мови, з яких або на які перекладається документ, за усним зверненням заінтересованої особи, а також за клопотанням заінтересованої особи при вчиненні іншої нотаріальної дії.

Якщо нотаріус не знає відповідних мов (однієї з них), переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус.

Для перекладу надаються оригінали документів або їх нотаріально засвідчені копії. Документи, викладені на двох і більше окремих аркушах, що подаються для засвідчення вірності перекладу або засвідчення справжності підпису перекладача, повинні бути з’єднані у спосіб, що унеможливлює їх роз'єднання без порушення цілісності, пронумеровані і скріплені підписом відповідної посадової особи та печаткою юридичної особи (у разі наявності), яка видала документ.

Також звертаємо увагу, що нотаріуси не приймають для вчинення нотаріальних дій документи, які не відповідають вимогам законодавства або містять відомості, що принижують честь, гідність та ділову репутацію фізичної особи або ділову репутацію юридичної особи, які мають підчистки або дописки, закреслені слова чи інші незастережені виправлення, документи, тексти яких неможливо прочитати внаслідок пошкодження, а також документи, написані олівцем (вимоги до документів передбачені главою 8 розділу І Порядку).

Документи можуть надаватися як фізичними особами (свідоцтво про шлюб, свідоцтво про народження, свідоцтво про смерть, паспорт, трудова книжка тощо), так і юридичними особами (статут, свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи, ліцензія тощо).

Складені за кордоном документи, приймаються нотаріусом для вчинення перекладу лише за наявності проставлення на них апостиля або відмітки про їх легалізацію.

Слід зазначити, що переклад робиться з усього документа, в тому числі з печатки (штампу).