Накопичувальні пенсії: що це таке і коли їх введуть

В Україні хочуть впровадити другий рівень пенсійної системи – накопичувальний. Укрінформ дає відповіді на основні запитання

У перехідних положеннях нещодавно прийнятого закону про пенсійну реформу зазначено, що з 1 січня 2019 року в Україні почне працювати другий рівень пенсійної системи - накопичувальний. Повідомляється, що громадяни, яким на той час буде менше 35 років, зможуть створювати особисті накопичувальні рахунки. Тобто доки людина працює, то має змогу відкласти собі пенсію - додаткову до державної, яку отримуватиме у старості не від держави, а «від себе». Утім, подробиць про те, як реально працюватиме накопичувальна система в Україні зовсім мало, адже законопроекту ще не існує в природі, його лише планують розробляти. Буквально днями на прес-конференції в інституті Горшеніна міністр соціальної політики Андрій Рева заявив, що за розробку документу уряд спільно з експертами візьметься найближчим часом. “...Над документом працюватимемо не десь у нетрях міністерства, а публічно, заручившись підтримкою експертів”, - додав чиновник.

Хоча законопроект ще тільки планують розробляти, Укрінформ звернувся по коментар до економіста, президента інвестгрупи “Універ” Тараса Козака, який поділився власним баченням другого обов’язкового накопичувального рівня.

Вспомните новость: Пенсія за віком: хто як отримає гроші за новими правилами

Накопич собі сам: вигоди і ризики другого рівня пенсійної системи?

На думку експерта, перевагами накопичувальної системи є те, що вона дасть змогу, по-перше, не залежати від держави, демографічних проблем, законів, по-друге, забезпечити персоніфікацію і індивідуалізацію накопичених грошових коштів, по-третє, забезпечити диференціацію розмірів пенсій залежно від накопичень людини, по-четверте, забезпечити успадкування коштів, облікованих на персональному пенсійному накопичувальному рахунку, спадкоємцями застрахованої особи, по-п’яте, підвищити ефективність управління системою пенсійного забезпечення за рахунок передачі недержавним компаніям функції щодо управління пенсійними активами, і нарешті, по-шосте, відкладені на пенсію гроші можна інвестувати, приміром, у цінні папери, акції, нерухомість, золото, поставити на банківські депозити, а це дозволить підвищити купівельну спроможність грошей.

Розповідаючи про недоліки цієї системи, експерт каже, що по-перше, можливе знецінення пенсійних накопичень унаслідок інфляції, а по-друге, є ризик, що компанії, які управлятимуть цими накопиченнями, робитимуть це недостатньо кваліфіковано, через що втратять частину пенсійних коштів або дохідність, яку вони демонструватимуть, не покриватиме інфляцію.

Від інфляції та ризиків знецінення гривні пенсійні кошти не застраховані

Тарас Мирославович переконує, що забезпечення страхування коштів у накопичувальній системі від зростання інфляції та девальвації національної валюти поки що не передбачено, але, тим не менш, захистити грошові заощадження майбутніх пенсіонерів від згаданих ризиків можна. Для цього експерт пропонує забезпечити щось на кшталт того, як працює Фонд гарантування вкладів фізичних осіб у банківській системі, а також взяти за приклад міжнародний досвід. “Можна закласти певну суму, яку громадяни 100% отримають, навіть, якщо з їхніми накопиченнями що-небудь станеться, а також взяти за приклад системи, які щорічно вимагають від компаній, що управляють пенсійними збереженнями, докладати власні кошти. Якщо ж компанія не може цього зробити, то її потрібно усунути з ринку управління пенсійних коштів”, - зазначив Козак.

Хто управлятиме грошима майбутніх пенсіонерів?