На що потрібно звертати увагу слідчим суддям при розгляді клопотань про надання тимчасового доступу до речей і документів

Є потреба звернути увагу на деякі проблемні питання, які виникають у слідчих суддів при розгляді клопотань про застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як тимчасовий доступ до речей і документів, пише sud.uа

На мою думку виникла потреба звернути увагу на деякі проблемні питання, які виникають у слідчих суддів при розгляді клопотань про застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як тимчасовий доступ до речей і документів.

На перший погляд розгляд таких клопотань — це така собі не дуже обтяжлива процесуальна дія, однак по суті це дуже серйозний захід кримінально-процесуального примусу, який в разі його використання здатен створити неабиякі проблеми у особи, до якої він застосовується. А застосовується цей захід кримінально-процесуального примусу слідчими дуже активно. При чому не завжди обґрунтовано та з дотриманням встановлених кримінальним процесуальним законом вимог.

Хотілось би зазначити, що в результаті задоволення клопотання про надання тимчасового доступу слідчий, прокурор отримують в своє розпорядження об’єкти, що підлягають у подальшому огляду або експертним дослідженням.

Вже в результаті огляду чи експертизи (тобто проведення слідчих дій) вилучених під час тимчасового доступу до речей чи документів (або належним чином завірених копій документів) слідчий отримує докази, чи проводить перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні.

Застосування тимчасового доступу регулюється главою 10 КПК України «Заходи забезпечення кримінального провадження і підстави їх застосування». Так, п. 5 ч. 2 ст. 131 КПК України відносить до видів заходів забезпечення кримінального провадження тимчасовий доступ до речей і документів.

Читайте статтю: Оцінювання суддів іншими суддями: «війна» у суді чи можливість вирішення проблем в колективі?

При цьому загальні правила застосування заходів забезпечення кримінального провадження стосуються і тимчасового доступу. А тому вимагають від слідчого, прокурора довести, що:

1. Існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження. Тобто, згідно європейського стандарту доказування слідчий, прокурор мають довести слідчому судді, що «підозра обґрунтована», що існують факти чи інформація, які б переконали об’єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення.

На практиці, це виглядає так, в матеріалах клопотання про надання тимчасового доступу, наприклад, є витяг з ЄРДР в якому написано, що «….. можливо при здійсненні будівельних робіт була здійснена розтрата ………. майна на 500000 гривень», рапорт оперативного співробітника про те, що «ним встановлено розтрату ……….. майна на 500000 гривень …..», аналітична довідка оперативного підрозділу і все….! Жодного доказу, жодного процесуального документа, тільки невгамовне бажання отримати тимчасовий доступ до речей і документів, при чому обов’язково оригіналів. Обґрунтування зазвичай таке: «ви нам дайте тимчасовий доступ до документів, а вже після цього ми і підозру обґрунтуємо, і докази зберемо, і винних знайдемо». Думаю, що це незаконно і неправильно. Все ж таки слідчий, прокурор повинні довести слідчому судді обґрунтованість підозри. На питання, як довести обґрунтованість підозри, відповідь очевидна – належними засобами доказування, протоколами допитів, протоколами слідчих дій, висновками експертиз.

Буває навпаки так, що слідчий ще нічого не зробив, ні до кого не звертався із відповідними вимогами про надання речей і документів, жодної процесуальної дії не провів, жодного доказу не отримав, а вже звертається із клопотанням про надання тимчасового доступу до речей і документів.