На что адвокату стоит обращать внимание при ходотайствовании о проверке аудиозаписи

Підручники визначають судову фоноскопічну експертизу як процесуальну дію щодо перевірки відповідності та достовірності записаної на фонограмі інформації, яка має значення доказу. Та мало хто з правників розуміє, яким чином мають бути оформлені фонограми. Секретами того, як ідентифікувати особу за записом, виявити монтаж, установити записувальне обладнання та влучно сформулювати питання експертові, з юристами під час лекції, організованої Асоціацією правників України, поділився дослідник Олександр Круть.

На його думку, перше, на що має зважити адвокат, розглядаючи можливість проведення фоноскопічної експертизи, — це надзвичайно мала кількість спеціалістів, здатних провести таке дослідження. У столиці та області, за словами доповідача, таких фахівців лише 2. Один працює у державній установі, інший — у приватному секторі. Тож, будуючи стратегію захисту із залученням результатів експертизи, адвокати мають ураховувати тривалість процесу. Можливо, доцільніше відмовитися від дослідження фонограми та знайти інші аргументи на користь підзахисного.

Що адвокат повинен знати про таку експертизу? По-перше, методики проведення фоноскопічної експертизи в Україні немає. Остання методика, яка базувалася на дослідженнях вчених з РФ, датована 2013 р. А по-друге, саме від активності та обізнаності захисника залежатиме результат дослідження.

Що досліджувати?

Отже, вивчаючи теорію фоноскопічної експертизи, юристи мають зважати на таке. Загалом звукозаписи поділяються на аналогові та цифрові. Під аналоговими розуміють фіксацію на касети, які багато хто у молоді роки перемотував за допомогою олівця. Характерними ознаками аналогового запису є його безперервність у часі, а також те, що будь-які маніпуляції із ним — накладання, змішування, монтаж — одразу впадають в око. Говорячи про аналоговий запис, фахівці мають на увазі оригінал або копію.

Із цифровим записом все складніше. Сама по собі фіксація відбувається шляхом нарізання звуків та присвоєння їм цифрових значень. При цьому у файлі із записом відображається службова інформація, індивідуальна для кожного записувального пристрою. І ось тут поряд з оригіналом і копією з’являється дублікат. Під дублікатом розуміють повторне зняття файлу із записувального пристрою зі збереженням службової інформації.

Якщо ж файл потрапив у комп’ютер, а звідти був скопійований, він не підлягає експертному дослідженню. Звісно, якщо експерт не матиме повного «родоводу» запису, тобто відомостей про пристрій, на якому він зроблений, а також самого пристрою для ідентифікації.