Могут ли протоколы Нацполиции быть доказательством коррупции: анализ законодательства

Юристи проаналізували межі встановлених законом повноважень Нацполіціі і НАЗК.

Про боротьбу з корупцією не говорив у нашій країні хіба що мертвий. Та на практиці жоден з високопосадовців не був притягнутим до відповідальності, а от активний пошук «корупціонерів» на периферії на рівні сіл процвітає.

Не останню роль в такій «активній» боротьбі займає Департамент захисту економіки Національної поліції України, на підставі протоколів про адміністративне правопорушення яких було винесено не одну постанову, однак чи все це відбувається згідно із законом варто розібратися.

Так, дійсно згідно ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» спеціально уповноважені суб’єкти у сфері протидії корупції — органи прокуратури, Національної поліції, Національне антикорупційне бюро України, Національне агентство з питань запобігання корупції.

Відповідно до ст. 255 КУпАП органи внутрішніх справ (Національної поліції) мають право складати протоколи про адміністративне правопорушення за ст. 172-4 – 172-9, 172-9-2 КУпАП, які віднесені до так званих адміністративних правопорушень, пов’язаних з корупцією.

Згідно з п. 3 ч. 2 р. ІV Положення про Департамент захисту економіки Національної поліції України, затвердженого наказом Національної поліції України №81 від 07.11.2015 року, працівники Департаменту мають право складати адміністративні протоколи про виявлені факти порушення антикорупційного законодавства та направляти їх до суду.

От тільки є один маленький нюанс – правом проводити перевірки дотримання антикорупційного законодавства Департамент захисту економіки Національної поліції України не наділений.

Неодноразово вивчаючи матеріали про адміністративні правопорушення, можна знайти документи, в яких вказується про необхідність надання документів в рамках проведення перевірки або рапорти, які підтверджують дозвіл на складення протоколи після проведення так званої перевірки, але варто звертати увагу на той факт, що стало підставою для складення протоколу, яким чином та ким було виявлено недотримання антикорупційного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про запобігання корупції» Національне агентство з питань запобігання корупції (далі -НАЗК) є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику.

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про запобігання корупції» Національне агентство з метою виконання покладених на нього повноважень має такі права: отримувати заяви фізичних та юридичних осіб про порушення вимог цього Закону, проводити за власною ініціативою перевірку можливих фактів порушення вимог цього Закону.

Отже, спеціальним законом, який регулює питання запобігання корупції право проводити перевірки дотримання законодавства про запобігання корупції належить виключно НАЗК, а не іншим спеціально уповноваженим суб’єктам у сфері протидії корупції.