МІЗРАХ ІГОР, щодо власності українського народу на природні надра України

Сьогодні маю бажання проаналізувати питання власності кожного українця на природні надра своєї країни. В зв'язку з тим, що на дане питання може дати відповідь тільки основний Закрн України- Конституція України, вимушений проаналізувати саме Конституцію... А більш точніше статтю 13 та 14 Конституції України.

На мій погляд, стаття 13 та стаття 14 Конституції України суперечать одна одній.

В 13-ій статті визнається, що земля є об'єктом права власності Українського народу, а органи державної влади та місцевого самоврядування здійснюють права власника від імені Українського народу. Це означає, що повноваження органів державної влади і місцевого самоврядування стосовно цього майна торкаються лише здійснення права управління зазна­ченим майном.

В 14-ій статті Конституції України говориться, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

При цьому не вказується ЯКА форма власності.

Тобто, виходить, що 13-та стаття Конституції України згадує як суб'єкта права власності на землю в Україні лише український народ, а 14-та стаття говорить про не зрозуміле (не визначене) право власності на землю, яке набувається відповідно до закону громадянами, юридичними особами та державою.

Головним моментом тут видається те, що Конституція прямо не передбачає іншої форми власності на землю, ніж "право власності Українського народу". Говорячи про можливість набуття "громадянами, юридичними особами та державою" невизначеного в Конституції права власності на землю, Конституція відправляє нас до закону, в якому б ті права власності мали б бути прописані. Але тут знову вступає в силу правова колізія - Конституція України має вищу юридичну силу по відношенню до закону, а тому положення Конституції України про те, що земля є об'єктом права власності Українського народу "криє карту" закону про можливість інших суб'єктів права та форм власності на землю.

Також цікаво, що власник, тобто Український народ, не делегував управлінцю, тобто органам державної влади чи місцевого самоврядування, право відчужувати своє майно.

Стаття 324. Право власності Українського народу