Ручний розподіл у центрах з надання безоплатної вторинної правової допомоги доручень між адвокатами створює корупційні ризики та порушує принцип незалежності здійснення адвокатської діяльності.
На цю проблему звернули увагу в Комітеті НААУ з питань БПД у Звіті з актуальних питань функціонування системи безоплатної правничої допомоги в Україні, який був презентований громадськості 19 березня.
Розмір винагороди адвокатів, які надають безоплатну вторинну правничу допомогу, визначається відповідно до Методики її обчислення, затвердженої постановою Кабміну від 17.09.2014 №495. При обчисленні враховується зокрема тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюють особу, кількість співучасників та епізодів відповідно до матеріалів справи, інші показники.
У Звіті відзначається, що в залежності від цих показників розмір оплати правничої допомоги істотно різниться. Так, наприклад, обсяг роботи захисника в рамках розслідування справ за ч. 3 ст. 187 (розбій з проникненням у житло) КК та ч. 1 ст. 185 (крадіжка) КК може бути ідентичним. Але у першому випадку згідно з Методикою оплата буде набагато вищою, тому ці справи більш цікаві для адвокатів.
І схоже, це активно використовується системою БПД. Від адвокатів надходять численні скарги на те, що одні отримують доручення виключно на справи у нетяжких злочинах, а іншим – видаються доручення у тяжких та особливо тяжких злочинах. Бо питання про те, хто саме із адвокатів отримає доручення у конкретній справі, вирішують працівники регіональних центрів з надання безоплатної вторинної правничої допомоги, інколи за вказівкою керівництва. І лояльність адвоката до чиновників прямо впливає на зміст доручень.
«Те, що від початку функціонування системи БПД розподіл доручень між адвокатами здійснюється у ручному режимі, створює прямі корупційні ризики. Адже захисники перебувають у постійній залежності від працівників центрів, - пояснює голова Комітету НААУ з питань БПД Оксана Каденко. – Крім того, надання у такий спосіб переваги лояльним адвокатам створює широкі можливості для втручання у правову позицію захисника у справі. А це повністю нівелює незалежність адвоката».
З уведенням у 2022 році централізованої видачі доручень ситуація дещо покращилась. Втім, при цьому виникла проблема зворотного зв’язку, який часто неможливо отримати, особливо в неробочій час.
Тому адвокатура послідовно наполягає на необхідності запровадження автоматизованого розподілу доручень та встановлення відповідальності за несанкціоноване втручання в роботу системи авторозподілу.
«Зрозуміло, що наявні сьогодні корупційні ризики у питанні розподілу доручень слід усувати, - переконаний заступник голови НААУ, РАУ Валентин Гвоздій. – Для цього ми вбачаємо необхідною розробку та затвердження спільно з Радою адвокатів Антикорупційної програми Координаційного центру, запровадження механізму контролю інституту адвокатури над функціонуванням системи БВПД як на національному, так і регіональному рівнях, а також формування не менш ніж половини складу Наглядової ради КЦ з числа адвокатів».
Джерело: НААУ
