Лишение свободы может быть законным, но в то же время — своевольным

Европейский суд по правам человека не единожды обращал внимание на особенности определения в национальном законодательстве оснований для содержания под стражей. Одним из критериев допустимости лишения лица свободы является соблюдение процедуры, предусмотренной законом. В то же время ЕСПЧ указывает и на добросовестность применения такой меры пресечения.

За ґрати — «на прохання громадськості»

На жаль, останнім часом у національній судовій практиці трапляються випадки, коли задля того, щоб залишити підозрюваного під вартою, достатньо висунути нове обвинувачення. І чим більш «тяжкою» буде стаття Кримінального кодексу, тим менше в суду можливостей застосувати інший запобіжний захід.

Одним із прикладів такого правозастосування може слугувати «справа Вадима Мельника», якого підозрюють в організації викрадення та вбивства у квітні 2014 року Василя Сергієнка.

Вспомните новость: За полгода 121 коррупционера приговорили к лишению свободы

Трьох підозрюваних у скоєнні цього злочину затримали досить давно. Та потрібен був замовник. Вибір упав на В.Мельника — ніби організатора цього злочину, який мав би пов’язати тих осіб із впливовим бізнесменом, начальником охорони якого він працював. Чоловіка оголосили в розшук і в травні цього року знайшли та затримали.

Якби не резонанс справи, можливо, судам працювалося б спокійніше. Одначе про жорстоке вбивство розповів не один телеканал та інтернет-ресурс. А товариші вбитого взяли судові процеси під свій контроль. І коли апеляційний суд змінив запобіжний захід на менш м’який — нічний домашній арешт, таке правозастосування їм не сподобалося: і підозрюваного, і суддів заблокували в залі засідань.

Як зазначено в повідомленні до Вищої ради правосуддя (№1081/0/6-17), служителів Феміди фактично тримали в заручниках протягом трьох годин. Коли працівники поліції спробували їх вивести, активісти «намагалися завдати суддям тілесних ушкоджень, ображали, принижували, плювали та обливали невідомою рідиною». Весь цей безлад фіксували камери.

У прокуратурі поквапилися внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань нову інформацію та відкрити кримінальне провадження. Та не за фактом хуліганства і тиску на суд, а щодо підозрюваного В.Мельника. Тож за той час, що активісти блокували суд, слідчий встиг скласти та вручити йому нову підозру — у створенні організованої злочинної групи (ст.255 КК).

Пользуйтесь консультацией: Амнистия – 2017. Кто будет освобожден от отбывания наказания