ЛІНГВІСТИЧНА ЕКСПЕРТИЗА – ПРАКТИКА ЮРИСТА

Існування правових норм було б неможливим без їх письмової фіксації.

Мова – це той матеріал, з якого «виготовлені» норми права. Від якості матеріалу, опрацьованого кодифікатором норми, великою мірою залежить правильне або хибне розуміння правової норми громадянами, зокрема юристами, що зрештою визначає якість правозастосування. Слово або речення, сказане за певних обставин, стає дією, яка має юридичні наслідки: оголошення пари подружжям, присяга, визнання або невизнання вини, оголошення вироку тощо. Конфліктні ситуації також зазвичай «одягнені» в мовний матеріал.
У ході слідства й судового розгляду, часто постають питання, відповідь на які потребує спеціальних лінгвістичних знань.

Яке значення має певний елемент висловлення?
Однозначний він чи неоднозначний?
Чи еквівалентний переклад оригіналові?
Чи містить текстовий матеріал погрозу?
Чи є в тексті заклик до протиправних дій і т. ін.?

Аргументований коментар змістових і формальних параметрів висловлення, може справити істотний вплив на прийняття судового рішення, але при постановці питань, що виносяться на експертизу, важливо стежити за тим, щоб вони не виходили за межі лінгвістичної кваліфікації.

Специфічне коло завдань постає перед експертом при аналізі тексту в справах про захист честі, гідності й ділової репутації. Тут важливо розрізняти форму подання негативної інформації про особу: твердження, чи оцінне судження, тобто фактологічна інформація чи суб’єктивна думка. Оскільки, оцінки можуть вільно поширюватися в суспільстві, за умови, якщо вони коректно висловлені, діагноз лінгвіста стає вагомим аргументом у руках захисту або обвинувачення.

Практика лінгвістичних експертиз показує, що в конфліктних текстах оцінна й фактологічна інформація в багатьох випадках тісно переплітаються. Негативна інформація про особу може подаватися в тексті непрямим чином: описово, завуальовано, дистантно. Ім’я особи може згадуватися не в тому сегменті тексту, де міститься негативна інформація, а контекстуальні зв’язки між відповідними частинами тексту не завжди прозорі та однозначні.

У таких випадках доводиться встановлювати, чи стосується певна інформація особи N, а якщо стосується, то чи є вона твердженням, чи оцінним судженням.
У деяких випадках предметом аналізу стає сам характер інформації про особу – одна сторона може кваліфікувати її як негативну, друга – як нейтральну.
Якщо оцінне судження виражено в брутальній, принизливій або непристойній формі, його автор відповідальний перед законом.

При вчиненні нотаріальних дій, наприклад, та в інших випадках трапляються документи, за допомогою яких неможливо встановити факт родинних відносин, факт належності права власності конкретній особі…з-за наявності в документах особи чи її родичів орфографічних чи граматичних помилок у прізвищі, імені та інших власних назвах

Наприклад: Анна – Ганна, Євген – Євгеній, Якубович – Якобович, вул. Октября – вул. Жовтня, тощо)...

Висновком лінгвістичної експертизи є:
• встановлюється ідентичність прізвищ, імен та інших власних назв, що відрізняються орфографічними, граматичними або структурними особливостями;
• встановлюється ідентичність прізвищ, імен та інших власних назв, записаних різними мовами тощо.