Лабіринти підслідності

Мої прогнози щодо очікування негативних результатів псевдореформ в сфері правоохоронної діяльності, на превеликий жаль, поступово починають збуватись. Єдине, що радує, так це визнання цього факту керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назаром Холодницьким в одному з його останніх інтерв’ю на Главкомі.

Так, я цілком з ним погоджуюсь в тій частині його переживань,які стосуються десятків кримінальних проваджень (за його словами більше 70), які знаходяться у судах, за результатами розгляду яких по суті можна очікувати винесення виправдувальних вироків, що дасть підстави таким особам «звертатися до Європейського суду по компенсацію за кримінальні переслідування».

Я також вважаю, що при нинішньому розподілі ст. 216 КПК України підслідності кримінальних проваджень між різними органами досудового розслідування (в цій частині найбільше переваг має саме НАБУ, бо воно фактично може витребувати із будь-якого органу досудового розслідування за своєю ініціативою і з дозволу прокурора САП, та прийняти до свого провадження, підкреслюю – будь-які кримінальні провадження, навіть і не підслідні йому), інші правоохоронні органи (в т.ч. і ГПУ разом з військовими прокурорами) не мають права розслідувати кримінальні провадження, які підслідні НАБУ.

При цьому, звертаю увагу: навіть Генеральний прокурор сьогодні не має права визначати підслідність кримінального провадження, яке повинно розслідуватись НАБУ, за іншим органом досудового розслідування (в т. ч. і за військовими прокурорами) навіть в разі його неефективності чи систематичного порушення вимог закону та прав громадян! Я вже не один раз доводив, що це є повним абсурдом, бо ніяких привілеїв щодо підслідності злочинів у будь-якого правоохоронного не повинно бути, бо ми таким чином скоро перетворимося в таку собі латино-американську республіку, куди нас поступово і затягують (візьміть хоча б справжній натиск на владу з метою створення того ж Антикорупційного суду, який функціонує лише в Гватемалі, де, до речі, в її столиці протягом дня вчиняються більше 40 умисних вбивств)!

Інтерв'ю: Голова НАБУ Артем Ситник: Генпрокуратура постійно намагається нас вщипнути

Я також підтримую Назара Холодницького і в тому, що докази, здобуті органом досудового розслідування чи тим же прокурором в порушення порядку, передбаченого нинішнім КПК України, в т.ч. і тоді, коли вони здобуті органом слідства, який був не уповноважений розслідувати кримінальне провадження, яке йому не підслідне, будуть неминуче визнані судом при розгляді справ по суті – недопустимими і на них суд не зможе посилатись при винесенні судових рішень.

Зокрема, про це свідчить і лист Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ, де чітко зазначено, що проведення досудового розслідування кримінального провадження, зокрема, проведення окремих слідчих (розшукових) дій, заходів забезпечення кримінального провадження тощо органом, до компетенції якого згідно із процесуальним законодавством не віднесено його здійснення, порушує загальні засади законності здійснення кримінального провадження, закріплені у ст. 9 Кримінального процесуального кодексу України (КПК), та унеможливлює виконання завдань кримінального провадження, визначених у ст. 2 КПК.

Тому, реєстрація кримінальних проваджень ГПУ чи тим більше – військовими прокурорами, корупційних злочинів, підслідних НАБУ, а тим бвльше - проведення ними тих же слідчих (розшукових) дій і негласних слідчих (розшукових) дій, неминуче призведе до визнання зібраних ними доказів неналежними і недопустимими, що заподіє значної шкоди державі.

Більше того, Антикорупційний прокурор перерахував і справи, які розслідуються із порушенням підслідності і зараз знаходяться на розгляді в судах (відносно заступника губернатора Миколаївської області, затриманого військовою прокуратурою за хабар, відносно заступника Міністра охорони здоров’я, затриманого прокуратурою м. Києва і СБУ за хабар у сумі 300 тис. євро і т. д). Я від себе добавлю до цього переліку і справу за обвинуваченням мера Вишгорода в одержанні неправомірної вигоди, яку до суду направила прокуратура Київської області, де також є підстави для винесення виправдувального вироку.

Роблячи з таких заяв Холодницького невтішний висновок, необхідно зазначити, що в разі винесення судами виправдувальних вироків по цій категорії корупційних справ, підслідних НАБУ, слідчі і прокурори, які свідомо приймали такі справи до свого провадження і проводили по них розслідування, в т.ч. і застосовували до таких «підозрюваних» заходи забезпечення кримінального провадження, повідомляли про підозру, проводили обшуки, накладали арешти на майно та направляли до суду обвинувальні акти, можуть в майбутньому бути притягнуті до кримінальної відповідальності, а особи, які вчиняли корупційні злочини, в свою чергу – можуть уникнути справедливого покарання.