На виконання постанови КМУ № 1487 від 30.12.2022 року ТЦК розсилають підприємствам, установам, організаціям вимоги щодо забезпечення належної організації та ведення військового обліку військовозобов’язаних працівників. Однак останнім часом такі вимоги чомусь супроводжуються попередженнями (а іноді – погрозами) з боку ТЦК про притягнення посадових осіб підприємств до кримінальної відповідальності за ст. 114-1 КК України за неналежне ведення військового обліку на підприємстві.
Чи дійсно такі попередження від ТЦК є правомірними, чи треба боятися бізнесу кримінального переслідування за можливі недоліки у веденні військового обліку на підприємстві, та чи можна притягнути відповідальних осіб підприємств до кримінальної відповідальності за ті види правопорушень, за які вже передбачена адміністративна відповідальність в КУпАП, - про це та інше поговоримо в цій статті.
Пропоную проаналізувати склад злочину, передбачений в ст. 114-1 КК України – перешкоджання законній діяльності ЗСУ та інших військових формувань в особливий період, дослідити актуальну судову практику та дати відповіді на питання: кого, за що, в яких випадках національні суди притягують до кримінальної відповідальності за цією нормою, і чи може бути застосовним такий вид відповідальності у разі виявлення порушень правил ведення військового обліку на підприємстві.
1. Склад злочину
Перешкоджання законній діяльності ЗСУ та інших військових формувань в особливий період за ч. 1 ст. 114-1 КК України є злочином з формальним складом. Це означає, що незалежно від настання чи ненастання наслідків він вважається закінченим з моменту вчинення самого перешкоджання законній діяльності ЗСУ та інших військових формувань. Санкція передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, тобто цей злочин є тяжким.
Кваліфікований склад, який передбачений у ч. 2 ст. 114-1 КК України, є злочином з матеріальним складом. І якщо таке перешкоджання призвело до загибелі людей або інших тяжких наслідків, тоді може бути призначено покарання у виді позбавлення волі на строк від 8 до 15 років, тобто він уже є особливо тяжким злочином.
Кримінально караним вважається лише перешкоджання законній діяльності ЗСУ та інших військових формувань. В цьому контексті виникає практичне та, в якійсь мірі, риторичне запитання: а чи можна вважати законними такі дії військовослужбовців ТЦК, як, наприклад, викрадення людей на вулицях, або незаконне позбавлення волі та утримання в закритих приміщеннях, або ж їх неправомірне проникнення в житло чи інше приміщення громадян, чи нанесення їм тілесних ушкоджень, спроби доведення до самогубств з метою здійснення заходів з мобілізації, яке зараз настільки активно та безкарно практикується в нашій країні, що перетворюється більше на правило, аніж на поодинокі винятки.
Якщо в наведених випадках протизаконної діяльності особа в цілях самозахисту «перешкоджає» таким незаконним діям військовослужбовців ТЦК та захищається від них, то де в такому разі проходить межа між необхідною обороною, яка виключає кримінальну відповідальність, та кримінально караним перешкоджанням діяльності ЗСУ?
2. Вироки за ст. 114-1 КК України
В переважній більшості випадків ст. 114-1 КК України дійсно застосовується у справах, пов’язаних саме з військовослужбовцями ТЦК під час вжиття ними заходів з мобілізації. Суди притягали до кримінальної відповідальності за ст. 114-1 КК України осіб, зокрема, за такі дії:
- оформлення їх на денну форму навчання у вищі навчальні заклади для унеможливлення мобілізації;
Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.
Повний текстCopyright © 2014-2024 «Протокол». Всі права захищені.